Як повідомляє Олександр МИРОШНІЧЕНКО в соцмережах, бажання заробляти гроші чи добитись успіху може створити чудо навіть із самим безнадійним двійочником
Також читайте - Лідери учнівського самоврядування зібрались на Форум у Кривому Розі
Захопився син дописувача зйомками для ЮТУБУ...
Свій канал зробив з однокласниками.
Шостий клас але все по дорослому. Сценарії пишуть, знімають, монтують.
Знімати ролики не так просто. Знань та вмінь вимагає. І ось тут випала нагода наочно побачити різницю між абстрактними знаннями та знаннями, що мають практичне втілення.
ЛІТЕРАТУРА. Раніше примусити написати твір – це були тортури. Тепер сідає з однокласниками, пише сценарії. Цікавиться літературою зі сценарної майстерності. Аналізує твори, щоб зрозуміти механізми.
ІНФОРМАТИКА, МОВИ. Робота оператора вимагає знань з фізики-оптики. Яку в шостому класі ще не вчать. Але почитує відповідну літературу. Бо знання потрібні. Монтаж роликів вимагає знайомства з монтажними програмами. А тут два в одному. І знання з програмування і англійська мова (програми ж англомовні).
МАРКЕТИНГ, РЕКЛАМА. Ну і плюс почав цікавитись теорією та практикою комунікацій та реклами. Для розкрутки каналу.
І це ж не він один, а група його друзів. На частину з яких вчителі дивились як на двійочників, які вчитись не хочуть і нічого їм не цікаво.
Виявилось що і вчитись можуть і цікаво.
Якщо знання не абстрактні, а кореговані з життям та їхніми інтересами.
А більшість освітянської спільноти продовжує дискутувати на тему чи потрібно давати можливість дітям користуватись гаджетами. І з ностальгією згадують часи, коли писали гусячим пером.
Мораль проста.
Знання без їхнього втілення в реальному житті це непотріб.
Нецікавий і непотрібний.
Пошук точок перетину знань з тим, що цікаво дітям і є метою педагогіки.
І не варто лякатись нових технологій.
Вони не страшні...
Підготувала до публікації
Юлія ЛАПОЧКІНА,
спеціально для рубрики
Новини України
сайту Весь Кривий Ріг