Сучасну історію з хроніки боїв за Херсонщину розповідає «Криворізька окрема бригада територіальної оборони»
Надзвичайна історія в воєнній буденщині, коли такмед та сміливість рятують життя.
Шпік «на нулі» вже третій день після ротації.
Склав пост і пішов у бліндаж святкувати день народження побратима.
Завтра вже його день народження.
«Нас було четверо» - усміхається Шпік – «я, Захар, Орел і Майор».
Святкували просто - зі снікерсом і згущеним молоком.
Міна 120-го калібру, випущена росіянами, перервала святкування, влучила на сходи бліндажа. Вибухом хлопців відкинуло, піднялась непроглядна пилюка.
«Після вибуху я швидко себе оглянув, як нас вчили, відчув, що поранений в ногу, але не надто сильно. Відразу увімкнув ліхтар й почав перкличку: «Я Шпік - живий! Хлопці, ви як? Мені у відповідь - тиша. Кричав чотири рази і лише після цього хлопці почали відзиватись», - згадує Шпік.
Першим відізвався Захар, сказав що живий і поповзом покинув бліндаж.
Дим від вибуху почав розсіюватись, аж раптом заговорив Майор, у нього була сильна кровотеча з руки.
Орел також почав перегукуватись, кричав, пізніше виявилось, що у нього відкритий перелом ноги.
«В мене була контузія - пояснює Шпік - я був трохи загальмований, але хлопці говорили зі мною і я пам'ятав те, чому навчався на курсах такмеду, тож почав надавати першу допомогу».
«Спершу наклав на поранену руку Майора турнікет, записав час, але кров не зупинилась. Другий турнікет наклав вище - спрацювало. Перебинтував голову, там були незначні поранення, й відправив його у жовту зону».
«Далі наклав турнікет Орлу й зрозумів, що сам його витягнути не зможу. Довелось лишити його і бігти за допомогою. Поки біг, були ще прильоти, та на них я вже навіть не звертав увагу».
«Добігши до своїх, зрозумів, що не можу говорити, багато пилу ковтнув. Довелось пити багато води, блювати й знову пити».
«Віддихавшись, розповів хлопцям, що сталось, й ми відразу відправились на допомогу Орлу. Евакуювали його з ще одним побратимом - Купідоном. Витягнувши Орла з бліндажа у більш безпечне місце, наклали ще один турнікет. Після цього відразу приїхала евакуаційна машина, яку допоміг викликати Захар, який першим виповз з укриття. Він з Майором уже були у машині».
«І усе це відбулось за 12-15 хвилин», - пригадує Шпік.
Вже в машині бійці сповна відчули, як працюють турнікети: довелось силоміць тримати хлопців аби вони їх не розкрутили.
Наразі Шпік після лікування продовжує обороняти Україну від російської навали. Майор, Захар та Орел - з нетерпінням чекають завершення лікування, щоб повернутися до строю.
З таким бойовим братерством наша перемога неминуча!
ДАЙДЖЕСТ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису