joker

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Криворізький Північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу станом на 14 вересня – Процедура одноразового декларування абсолютно добровільна... Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду... Вода, кава, чай, придбані роботодавцем не є об’єктом оподаткування ПДФО... Та інша корисна інформація

140921 17 min

Євген Олейніков: Процедура одноразового декларування абсолютно добровільна
Про процедуру одноразового (спеціального) добровільного декларування розповів в. о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков під час спільного брифінгу з Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та Міністром фінансів України Сергієм Марченком.
«Процедура декларування – абсолютно добровільна. Більше того, декларант не повинен підтверджувати джерела своїх доходів. По суті, ДПС вірить декларанту на слово», - наголосив Євген Олейніков.
Він зазначив, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подаватиметься декларантом до Державної податкової служби України через приватну частину Електронного кабінету з 1 вересня.
Платник податків, який бажає здійснити добровільне декларування, зможе заповнити декларацію, підписати її та надіслати до ДПС. Після цього декларація підлягає камеральній перевірці протягом 20 днів.
«У ході перевірки ДПС з’ясовує, чи дійсно існують задекларовані активи. Це стосується, зокрема, грошей у банках. Перевіряє, чи гроші знаходяться на рахунку, який був відкритий у рамках кампанії одноразового декларування, та правильність застосування ставок», – підкреслив Євген Олейніков.
Якщо буде встановлено невідповідність даних, платника буде поінформовано про це та запропоновано виправити помилки.
«Не виникне ситуації, коли за результатами участі у процедурі декларування будуть нараховуватись якісь додаткові зобов’язання, або ця інформація буде використовуватись з іншою метою ніж проведення одноразового добровільного декларування», - підкреслив в. о. Голови ДПС.
За словами Євгена Олейнікова, якщо у платників виникатимуть додаткові питання, ДПС готова приймати їх у центрах обслуговування, інформувати через Контакт-центр, надавати індивідуальні податкові консультації.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Норми визначні п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Вода, кава, чай, придбані за кошти роботодавця і призначені для споживання в офісі будь-яким працівником, не є об’єктом оподаткування ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування,безоплатно отриманого платником ПДФО, крім випадків, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для оподаткування прибутку підприємств.
Норми встановлені п. п. «а» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Однак, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником ПДФО.
Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО.

Суми страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби включаються до доходу юрособи - платника єдиного податку третьої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Норми встановлені п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно зі ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Отже, у випадку отримання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.

Фізособа має декілька об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу: що з податком на нерухомість?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Норми встановлені 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Водночас, п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Фізособам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язань щодо застосування РРО/ПРРО законодавством не передбачено
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дія Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або ПРРО.
Встановлення інших норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
При цьому, нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування РРО/ПРРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

Контроль за трансфертним ціноутворенням: за результатами перевірок донараховано 245 млн грн податку на прибуток
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Звертаємо увагу платників податків щодо необхідності подання до 01 жовтня 2021 року звітів про контрольовані операції за 2020 звітний рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Питання своєчасності та повноти декларування контрольованих операцій і, як наслідок, нарахування та сплата податку на прибуток за такими операціями перебуває під постійним контролем ДПС. Щорічно платниками подається близько 2,5 тис. звітів про контрольовані операції на 2 трлн гривень.
Незважаючи на те, що до платників податків, які допустили порушення щодо подання звітів про контрольовані операції, у період дії карантину штрафні санкції, передбачені нормами Податкового кодексу, не застосовуються, обов’язок щодо звітування про контрольовані операції – не скасовано.
При цьому, штрафні санкції мають значні розміри і можуть досягати 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи та будуть застосовуватись ДПС після завершення дії карантину.
З метою визначення фактів неподання звітності про контрольовані операції та неповного відображення всіх контрольованих операцій в поданих звітах, а також виявлення ризиків трансфертного ціноутворення, ДПС використовує дані провідних світових інформаційно-аналітичних джерел та інформацію компетентних органів іноземних країн.
Враховуючи встановлені факти невідповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», ДПС протягом 2021 року вже завершено 14 перевірок, за результатами яких донараховано 245 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на 1,3 млрд гривень.
Наразі триває проведення 35 перевірок контрольованих операцій, розрахункові донарахування за якими складають 1,4 млрд грн податку на прибуток та зменшення збитків на 3,5 млрд гривень.
Робота в напрямку відпрацювання ризикових контрольованих операцій триває. На сьогодні вже відібрано 25 кейсів для проведення подальших контрольно-перевірочних заходів, по яких заниження об’єкту оподаткування становить близько 4,3 млрд гривень.
Враховуючи значні за розмірами штрафні санкції, ДПС рекомендує платникам податків переглянути проведені операції на відповідність критеріям контрольованих операцій, а також свої показники формування об’єкту оподаткування та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов’язань до початку таких перевірок.

З початку 2021 року податкова служба надала 3,1 млн адміністративних послуг
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Протягом січня – липня 2021 року Державна податкова служба надала 3,1 млн адміністративних послуг платникам податків.
Однією з популярних з серед 142 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – липня 2021 року було надано понад 849,6 тис. таких послуг.
Понад 959,7 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 158,4 тис. таких довідок.
Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано майже 234,2 тис. платників єдиного податку та надано понад 242,3 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.
Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано 168,1 тис. таких послуг.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 118,3 тис. консультацій із зазначених питань.

Отримуйте послуги ЕДП за цифровими документами в Дії
З 25 серпня 2021 року Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі - Надавач) приєднався до застосунку «ДІЯ».
Це дає можливість всім фізичним особам звернутись до Надавача для отримання кваліфікованого електронного підпису чи печатки, без надання копій паперових документів, що значно спрощує отримання даної послуги.
Як це працює?
1. У власника повинен бути відображений паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «ДІЯ», версії не нижче 2.0. Копію одного з документів можна надати за допомогою функції «ШЕРІНГ» застосунку «ДІЯ».
Для цього необхідно продиктувати штрих-код та підтвердити передачу даних з «Дії».
2. Пройти ідентифікацію за допомогою електронного паспорта.
3. Отримати електронний кваліфікований підпис чи печатку.
Це дуже зручно та займає всього декілька хвилин.

Податкова знижка за витратами на надання медичної допомоги хворим з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих ним у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – благодійна допомога) на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року Згідно з п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. 11 підрозділу 1 розділу XX ПКУ за результатами 2020 року при реалізації права на податкову знижку згідно з положеннями ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – допомога на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п. п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму понесених у звітному 2020 році витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих ним у вигляді благодійної допомоги, а також допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), розраховується наступним чином:
1) визначається база оподаткування: задекларована річна загальна сума оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);
2) на підставі підтверджувальних документів визначається загальна сума витрат, яку дозволяється включити до розрахунку податкової знижки (далі – загальна сума витрат), що складається із:
► суми переданої благодійної допомоги, на дату її передачі, – у розмірі не більше 4 відс. суми загального річного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного за наслідками звітного року у вигляді заробітної плати;
► суми переданої допомоги на запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) – уся сума без обмежень;
3) розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку: із суми ПДФО, утриманої (сплаченої) із заробітної плати за 2020 рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на загальну суму витрат, на ставку податку (18 відсотків).

Своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки сума єдиного внеску не є податковим боргом
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Норми передбачені п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми передбачені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Протягом 2021 року платники Дніпропетровщини перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску понад 51,6 млрд гривень
Протягом січня - серпня 2021 року платники Дніпропетровської області сплатили до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 38 млрд 810,3 млн грн, що більше на 8 млрд 530,7 млн грн, або на 28,2 %, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 18 млрд 271,9 млн грн, що на 3 млрд 966,1 млн грн (або на 27,7 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 20 млрд 538,4 млн гривень. Це на 4 млрд 564,5 млн грн (або на 28,6 %) більше фактичних надходжень восьми місяців 2020 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні - серпні 2021 року в області надійшло 12 млрд 865,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 201,0 млн грн (або на 20,6%).

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у січні – серпні 2021 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.
Стратегічні цілі Державної податкової служби незмінні і зрозумілі.
Державна податкова служба залишається надійним партнером для сумлінних платників податків.
У результаті:
серпень 2021 року:
індикатив – 77,0 млрд грн,
факт – 79,4 млрд грн
Порівняно з минулим роком: +23,1 млрд грн, або+41,0 відс.
Перевиконання індикативу: +2,4 млрд грн
У т. ч. ПДВ:
Індикатив (сальдо) – 12,4 млрд грн,
факт – 15,3 млрд грн.
Порівняно з минулим роком: +0,5 млрд грн, або +3,6 %.
Перевиконання індикативу: +2,9 млрд грн, або +23,2 %.
Січень-серпень 2021 року:
індикатив – 388,8 млрд грн,
факт – 409,9 млрд грн
Порівняно з минулим роком: +54,2 млрд грн, або +15,2 відс.
(без врахування ЧП та дивідендів +92,8 млрд грн, або +31,9 відс.)
Перевиконання індикативу: +21,0 млрд грн.
У т.ч. ПДВ (за січень-серпень):
Індикатив (сальдо) – 91,8 млрд грн,
факт – 101,2 млрд грн.
Порівняно з минулим роком: +27,3 млрд грн, або на 37,0% більше!
Перевиконання індикативу: +9,4 млрд грн, або +10,2%.

Добавить комментарий