1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Криворізький північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу, станом на 11.06.21р – ФОП, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами) звільняються від сплати єдиного внеску... Про оподаткування ПДФО виграшів та призів... Чоловік має право на податкову знижку, якщо дружина не працює, у разі оплати ним допоміжних репродуктивних технологій... Та інша корисна інформація...

110621 16 min

ФОП, які одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами) звільняються від сплати єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Норми встановлені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною 6.
Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Про оподаткування ПДФО виграшів та призів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Норми встановлені п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Чоловік має право на податкову знижку, якщо дружина не працює, у разі оплати ним допоміжних репродуктивних технологій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п. 166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
► якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Нормами ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ визначено, що послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Отже, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

До уваги платників податків!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Нормами положень ПКУ встановлено, що процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.
Платники податків можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

На Дніпропетровщині за результатами фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів нараховано майже 49,5 мільйон гривень
У Дніпропетровській області станом на 01.05.2021 діє 17 604 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберіганням пального по 7 405 суб’єктам господарювання, з них:
- 14 126 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (7 640 - алкогольні напої, 6 486 - тютюнові вироби) по 4 776 суб’єктам господарської діяльності;
70 ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (58 - алкогольні напої, 10 - тютюнові вироби, 2- рідини, що використовуються в електронних сигаретах) по 50 суб’єктам господарської діяльності;
27 ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів (25 алкогольні напої, 2 – тютюнові вироби) по 25 суб’єктам господарської діяльності;
604 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним по 101 суб’єкту господарської діяльності;
2 543 ліцензії на зберігання пального по 2 253 суб’єкту господарської діяльності;
230 ліцензій на право оптової торгівлі пальним по 221 суб’єкту господарської діяльності;
4 ліцензії на виробництво пального по 3 суб’єктам господарської діяльності.
«Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській з початку року проведено 86 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 72 порушення законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Загальна сума фінансових санкцій – 49 мільйонів 450,8 тисяч гривень»,- зазначила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.

Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між фізичними особами відповідно до норм ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Норми встановлені ст. 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV (далі – ЦКУ).
Згідно з ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ст. 334 ЦКУ, тобто з врахуванням вимог ст. 745 ЦКУ при передачі набувачеві у власність нерухомого майна – з моменту державної реєстрації вказаного договору.
Отже, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням, зокрема нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) розглядається як продаж такого майна.
Нормами п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що сума ПДФО визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).
Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого ПДФО.

Про порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ.
Норми визначені ст. 177 ПКУ.

Податковий борг, який не перевищує 6800 гривень, можливо врегулювати
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема п. 12.
Так, змінами встановлено, що податковий борг платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6 800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.
Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 01 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.
У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені ПКУ, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.
У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного п. 12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ.
При наданні відстрочення згідно з п. 12 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми ст. 100 ПКУ не застосовуються.

Про випадки, коли виникає право податкової застави
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
► передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
► перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Нормами п. 89.2 ст. 89 ПКУ встановлено, що з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Ганна ЧУБ: Програмний РРО – революція у сфері розрахунків, сучасна альтернатива класичному касовому апарату
Державна податкова служба завжди відкрита до співпраці і впровадження нових технологій.
Цифровізація органів ДПС, розвиток електронних сервісів, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, легкість сплати податків і одночасне якісне виконання своїх обов’язків органами ДПС. Ми, як і бізнес, зацікавлені у тому, щоб всі працювали чесно та за єдиними правилами.
У здійсненні дієвого контролю за розрахунковими операціями, захисті прав споживачів програмний РРО – це цифровізація у дії. Його функціонал постійно вдосконалюється для того, щоб стати максимально зручним для користувачів.
Реєструється програмний РРО швидко та просто.
Для початку роботи з програмним РРО необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого надавача електронних довірчих послуг (ДПС видає безкоштовно).
Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності – це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Після цього завантажуємо програмне забезпечення.
Від ДПС програмне забезпечення безкоштовне, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС, його можливо завантажити за напрямом: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій.
Звертаю увагу, що повідомлення про відмову в реєстрації програмного РРО формується якщо:
► автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу;
► програмний РРО з таким найменуванням вже зареєстрований;
► суб’єкт господарювання не повідомив про об’єкт оподаткування контролюючий орган або такий об’єкт є закритим чи не експлуатується;
► суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
► виявлено розбіжності даних, вказаних у заяві про реєстрацію ПРРО, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.
Податкова служба постійно вдосконалює свої сервіси для комфорту платників.
Програмні РРО – це досить важлива задача, яка стоїть перед податковими органами. За цим проєктом – майбутнє, адже саме за допомогою програмних РРО можна реалізувати цікаві кейси і для бізнесу, і для громадян.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Викрито схему ухилення від оподаткування під час купівлі-продажу тютюнових виробів
Податківцями Дніпропетровської області проведено дослідження суб’єктів господарювання щодо здійснення операцій з тютюновими виробами.
Фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області під час проведення аналізу господарської діяльності підприємств встановлені факти закупівлі підакцизної групи товарів у значних обсягах без документального підтвердження подальшої реалізації, відсутність місць зберігання, необхідних дозвільних документів та відсутність декларування проведених операцій.
За результатами проведених аналітичних досліджень фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств встановлена загальна сума несплаченого акцизного податку понад 15 млн гривень.
Зазначені факти досліджуються у рамках кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.

Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску – тема зустрічі податківців Дніпропетровщини з бізнесом
Сьогодні, 26 травня 2021 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено зустріч у форматі онлайн з представниками бізнесу Дніпропетровщини.
Тема зустрічі – використання платниками податків Єдиного рахунка для сплати податків, зборів та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне страхування.
У заході прийняв участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерій Леонов та фахівці ГУ ДПС.
Валерій Леонов привітав присутніх і побажав конструктивного діалогу.
Він зазначив, що Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Учасників зустрічі ознайомлено з механізмами зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного та/або на не бюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску; процедурою повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів.
Також присутнім повідомлено про порядок інформаційної взаємодії між ДПС та Державною казначейською службою України стосовно руху коштів на єдиному рахунку.
Учасники заходу подякували за актуальну інформацію, якою за необхідності скористаються.

Ганна ЧУБ: Програмний РРО – революція у сфері розрахунків, сучасна альтернатива класичному касовому апарату
Державна податкова служба завжди відкрита до співпраці і впровадження нових технологій.
Цифровізація органів ДПС, розвиток електронних сервісів, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, легкість сплати податків і одночасне якісне виконання своїх обов’язків органами ДПС. Ми, як і бізнес, зацікавлені у тому, щоб всі працювали чесно та за єдиними правилами.
У здійсненні дієвого контролю за розрахунковими операціями, захисті прав споживачів програмний РРО – це цифровізація у дії. Його функціонал постійно вдосконалюється для того, щоб стати максимально зручним для користувачів.
Реєструється програмний РРО швидко та просто.
Для початку роботи з програмним РРО необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у будь-якого надавача електронних довірчих послуг (ДПС видає безкоштовно).
Потім потрібно встановити програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності – це може бути комп’ютер, смартфон або планшет. Після цього завантажуємо програмне забезпечення.
Від ДПС програмне забезпечення безкоштовне, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС, його можливо завантажити за напрямом: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Програмний реєстратор розрахункових операцій.
Звертаю увагу, що повідомлення про відмову в реєстрації програмного РРО формується якщо:
► автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу;
► програмний РРО з таким найменуванням вже зареєстрований;
► суб’єкт господарювання не повідомив про об’єкт оподаткування контролюючий орган або такий об’єкт є закритим чи не експлуатується;
► суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
► виявлено розбіжності даних, вказаних у заяві про реєстрацію ПРРО, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.
Податкова служба постійно вдосконалює свої сервіси для комфорту платників.
Програмні РРО – це досить важлива задача, яка стоїть перед податковими органами. За цим проєктом – майбутнє, адже саме за допомогою програмних РРО можна реалізувати цікаві кейси і для бізнесу, і для громадян.
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Для виробництва спирту-сирцю плодового та зернового дистиляту суб’єкт господарювання отримує дві ліцензії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального встановлено ст. 3 Закону № 481.
Згідно з частиною третьою ст. 3 Закону № 481 ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) – юридичним особам.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.
Відповідно до частини двадцять третьої ст. 3 Закону № 481 на виробництво спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.
Отже, оскільки виробництво спирту-сирцю плодового та зернового дистиляту окремі види діяльності, суб’єктам господарювання необхідно отримувати дві окремі ліцензії.

Криворізький північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Добавить комментарий