Зелена планета
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Криворізький північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу, станом на 29.03. 21р – Запроваджено нову концепцію відповідальності платників податків... З 01.03.2021 платниками акцизного податку застосовуються нові форми... Наталія Калєніченко: в Україні мають бігати дані, а не люди... Та інша корисна інформація

290321 15 min

Запроваджено нову концепцію відповідальності платників податків
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено нову концепцію притягнення до відповідальності платника податків за окремі податкові правопорушення, контроль за якими покладено на контролюючий орган. Зміни набрали чинності з 01.01.2021.
Відповідно до вищезазначених змін деталізовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, встановлено перелік обставин, що пом’якшують або звільняють платника від такої відповідальності, введено новий склад податкових порушень та модифікація існуючих.
Так, зокрема, з 01.01.2021 змінено розміри штрафів за порушення правил сплати податків:
► зменшено штрафи у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання: при затримці сплати до 30 днів – з 10 до 5 %, після 30 днів – з 20 до 10 %;
► введено окремі штрафи для випадків умисного повторного порушення у розмірі 25 % та умисного повторного порушення строком більше 90 днів – 50 %.
Розмір штрафів за податкове правопорушення застосовується в залежності від критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.
Нова концепція відповідальності платників податків передбачає:
► детальний аналіз наявності умислу та вини платника податків при вчинені податкового правопорушення та доведення його контролюючими органами;
► притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини. Наприклад, відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу, неподання у строк документів для взяття на облік, здійснення видаткових операцій за рахунком платника податку або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу, тощо;
► визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платника про вчинене ним правопорушення);
► визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків;
► зменшення суми штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 % у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність.
Умовами які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є:
► встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
► доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Разом із цим, слід зазначити, що згідно п. 109.3 ст. 109 ПКУ, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених п. 119.3 ст. 119, п. 123.2 – 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, п. 1251.2 – 1251.4 ст. 1251 ПКУ.
Підтвердженням вини особи також може бути вчинення нею триваючого та повторного правопорушення.
Відповідно до п. 111.4 ст. 111 ПКУ, особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона уже була притягнута до відповідальності у встановлені ПКУ строки та порядком за аналогічне правопорушення.
При повторному вчиненні правопорушення розмір фінансової відповідальності особи є значно вищою ніж за вчинення податкового правопорушення вперше. Застосування санкцій за повторне порушення платниками податків податкового законодавства передбачено нормами статей 117, 119 – 120, 121, 123,124, 1251,126, 127, 1281 ПКУ.
Триваюче правопорушення у п. 111.5 ст. 111 ПКУ визначається як безперервне невиконання норм ПКУ платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

З 01.03.2021 платниками акцизного податку застосовуються нові форми
З 01.03.2021 платники акцизного податку застосовують документи, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 729), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524, а саме:
● акцизна накладна форми «П» – J (F) 1203202;
● розрахунок коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203302;
● заявка на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210903;
● акцизна накладна форми «С» – J (F) 1203402;
● розрахунок коригування акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203502;
● заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209902.
Крім того, платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового матимуть змогу реєструвати другий примірник акцизної накладної за формою F/J1203201, J/F1203401 та розрахунку коригування до акцизної накладної – J/F1203301, J/F1203501, по яким в ЄРАН до 28.02.2021 (включно) зареєстровано перший примірник акцизної накладної або розрахунку коригування. Реєстрація в ЄРАН другого примірника документів за формами F/J1203201, J/F1203401, J/F1203301, J/F1203501 здійснюється тільки до 31.03.2021 (включно).
Платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів, які є місцем роздрібної торгівлі, повинні скласти та подати акцизну накладну на облікову різницю (тобто на відхилення між обсягами залишків пального в СЕА РПСЕ та фактичними залишками пального, які виникли внаслідок врахування в СЕА РПСЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску).
Акцизна накладна на облікову різницю складається за кожний рік окремо (починаючи з 2016 року) на підставі бухгалтерської довідки. За 2016 – 2020 роки акцизна накладна може бути подана до 15.03.2021 (включно).
В акцизній накладній на облікову різницю у відповідних полях зазначається:
● код операції для складання в одному примірнику – «9»;
● умова оподаткування» –«0»;
● напрям використання –«4»;
● дата складання – з 15.01.2021 до 31.01.2021.
У табличній частині акцизної накладної:
● у графі 2 (Опис товару згідно з УКТЗЕД) перед описом зазначається рік «РРРР», за який подається така акцизна накладна;
● графа 3 (обсяг реалізованого пального у кілограмах) має нульове значення;
● в графі 4 зазначається перевищення обсягу залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, що обліковуються у платника в СЕА РПСЕ, понад обсяги залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, в бухгалтерському обліку такого платника.
Зазначений у графі 4 обсяг пального за кожним кодом УКТ ЗЕД пального (або умовним кодом), що за даними СЕА РПСЕ обліковується на акцизному складі, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, не може перевищувати облікову різницю, визначену згідно з пунктом 47 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408.

Наталія Калєніченко: в Україні мають бігати дані, а не люди
Заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко взяла участь в онлайн конференції «Система «Трембіта»: як ми зробили, аби бігали дані, а не люди».
Захід був присвячений впливу системи «Трембіта» на цифрову трансформацію України та презентації результатів проекту EGOV4UKRAINE, що є частиною програми U-LEAD з Європою, фінансованою ЄС та його країнами-членами Німеччиною, Швецією, Данією, Польщею, Естонією, Словенією.
«Державна податкова служба України бере активну участь у цифровій трансформації України. Одним з важливих проектів цифрової трансформації є обмін електронними даними між ДПС та іншими державними органами, порталом «Дія» з використанням технічних рішень системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»», – розповіла Наталія Калєніченко.
За її словами, ДПС разом з Міністерством цифрової трансформації та проектом EGOV4UKRAINE розроблено та впроваджено нові електронні вебсервіси:
«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини»;
«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше».
Цією послугою скористалось 134,2 тис. осіб.
Також для підтвердження даних щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків на Єдиному державному вебпорталі «ДІЯ» запроваджено сервіс «Проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів інформаційних відносин – «еРНОКПП»». Ним скористалось 3,8 млн осіб.
Загалом ДПС опрацьовано понад 8 млн запитів.
«Ми впевнені, що в Україні мають бігати дані, а не люди! ДПС вдячна команді Міністерства цифрової трансформації та команді проекту EGOV4UKRAINE за підтримку та плідну співпрацю», – зазначила Наталія Калєніченко.

Скасовано граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту для туристичної галузі
Національний банк України (НБУ) постановою від 11.02.2021 № 17 доповнив перелік операцій з експорту та імпорту товарів, на які не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі – Постанова № 17).
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (постанова НБУ від 02.01.2019 № 5) (365 календарних днів), не поширюються також на туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у туристичній галузі, – операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів.
Також визначено, що з дати набрання чинності Постановою № 17 встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів і послуг не поширюються на операції, що зазначені вище, незалежно від дня здійснення таких операцій.
Банки завершують здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за відповідними операціями у день набрання чинності Постановою № 17.
Постанова № 17 опублікована на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України 12.02.2021 і вона набрала чинності з 22.02.2021.

Вперше єдиний звіт з ПДФО, військового збору та єдиного внеску подається за І квартал 2021 року
Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» викладено у новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який містить і таблиці звіту по єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку – I квартал 2021 року.
Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
До контролюючих органів Розрахунок подається за основним місцем обліку.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.
Розрахунок складається з:
► заголовної частини;
► додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;
► додатку 2, який формується і подається тільки районними (міськими) управліннями праці і соціального захисту населення;
► додатку 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»
► додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;
► додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;
► додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Деклараційна кампанія 2021: за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фізична особа – платник ПДФО несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).
Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Отже, громадянин України (платник ПДФО – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Програмні РРО: переваги застосування
Платники податків відповідно до норм Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» під час розрахунків із споживачами, починаючи з 01 серпня 2020 року, поряд з традиційними реєстраторами розрахункових операцій (РРО) можуть застосовувати програмні РРО (далі – ПРРО).
ПРРО має чимало переваг перед класичними, а саме:
► вільний вибір для суб’єкта господарювання;
► відсутність посередників (еквайєра, ЦСО);
► відсутність експертизи для комерційних ПРРО;
► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;
► реєстрація в режимі онлайн в контролюючому органі;
► виключно електронний документообіг;
► безкоштовність програмного забезпечення (програмне рішення ДПС).
Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.
Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – Заява).
Заповнюючи заяву, суб’єкт господарювання має визначитися з типом ППРО:
◄ тип ПРРО «стаціонарний» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в заяві;
◄ тип ПРРО «пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль), але може використовуватися на всій території України на такій господарській одиниці;
◄ тип ПРРО «каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в заяві, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал);
◄ тип ПРРО «інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в заяві, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).
Суб’єкти господарювання можуть зареєструвати ПРРО, скориставшись безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на вебсайті ДПС України у банері «Програмні РРО»
Нагадуємо, що банер також містить нормативно – правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.

ФОП сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб
Інформуємо, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, у тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

На Дніпропетровщині за результатами фактичних перевірок у сфері обігу підакцизних товарів нараховано майже 37,5 мільйонів гривень
У Дніпропетровській області станом на 01.03.2021 діє 17 080 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберіганням пального по 7 224 суб’єктам господарювання, з них:
- 13 726 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (7 394 - алкогольні напої, 6 332 - тютюнові вироби) по 4 708 суб’єктам господарської діяльності;
86 ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (67 - алкогольні напої, 19 – тютюнові вироби) по 71 суб’єкту господарської діяльності;
25 ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів (23 алкогольні напої, 2 – тютюнові вироби) по 25 суб’єктам господарської діяльності;
614 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним по 101 суб’єкту господарської діяльності;
2 409 ліцензій на зберігання пального по 2 120 суб’єктам господарської діяльності;
214 ліцензій на право оптової торгівлі пальним по 193 суб’єктам господарської діяльності;
6 ліцензій на виробництво пального по 6 суб’єктам господарської діяльності.
«Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській з початку року проведено 13 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 7 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з яких 2 факти оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, 1 факт зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, 1 факт торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 1 факт необладнання резервуарів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами лічильниками, 1 факт торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку, 1 факт заниження податкових зобов’язань з акцизного податку. Загальна сума фінансових санкцій – 37 мільйонів 463,3 тисяч гривень»,- зазначив начальник управління контролю за підакцизними товарами Денис Дегтярьов.

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства фінансів України
Державна податкова служба України відповідно до ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повідомляє про оприлюднення проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» (далі – проект наказу).
Проект наказу розроблено з метою створення дієвого механізму повернення платникам або перерахування на відповідні рахунки помилково сплачених коштів єдиного внеску, зокрема чітке розмежування обов’язків, покладених на структурні підрозділи податкового органу та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, та визначення термінів виконання цих обов’язків.
Проект наказу розроблено відповідно до вимог статей 9, 11 розділу III Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» (далі – постанова № 321), а також наказу Міністерства фінансів України від 25 вересня 2020 року № 587 «Про затвердження Змін до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2020 року за № 1015/35298.
З метою налагодження всебічного громадського обговорення, зауваження і пропозиції стосовно змісту регуляторного акту надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення на адресу розробника: 04655, Львівська площа, буд. 8, Державна податкова служба України, Департамент інфраструктури та бухгалтерського обліку, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

У лютому надходження акцизного податку до загального фонду держбюджету склали 5,8 млрд гривень
За лютий 2021 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні та із ввезених на митну територію України підакцизних товарів у сумі 5,8 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 8 %. Додатково бюджет отримав 432,4 млн гривень.
Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 21,2 %, або на 1 млрд гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у лютому 2021 року надійшло 904,2 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Фактичні надходження перевищили очікувані на 25,1 %. Додатково бюджет отримав 181,7 млн гривень.
Порівняно з лютим минулого року надходження зросли на 19,8 %, або на 149,4 млн гривень.
Надходження акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до місцевих бюджетів у лютому 2021 року склали 559,9 млн гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 9,9 %. Додатково бюджет отримав 50,5 млн гривень.
Порівняно з лютим минулого року надходження зросли на 1,2 %, або на 6,9 млн гривень.

До уваги платників ПДВ!
Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 734), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок набрав чинності з 01.03.2021.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 734, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 734, подається починаючи з 01.04.2021.

За два місяці громадянами Дніпропетровській області задекларовано 832,7 млн грн доходів за минулий рік
У рамках деклараційної кампанії, що розпочалася 1 січня та триватиме до 1 травня поточного року, громадянами та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 5 328 податкових декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 832,7 млн гривень. Податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб складає 17,7 млн грн, сума військового збору до сплати складає 3,1 млн грн, що на 0,6 млн гривень.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 56 мешканців Дніпропетровщини. Сума задекларованого ними доходу склала 462,3 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 4,1 млн грн, сума військового збору до сплати – 0,5 млн гривень.
Окрім того, 995 декларантів звернулися до податкових органів Дніпропетровської області за податковою знижкою. Відтак з казни громадянам області буде повернуто 3,1 млн гривень.
«Результати першої половини деклараційної кампанії свідчать про зростання рівня громадянської свідомості до добровільного процесу чесно декларувати доходи та не приховувати свій здобуток. Саме така активність і є показником справжньої економічної зрілості суспільства», – зазначила начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгенія Самсоненко.

Додати коментар


✅ Рейтинг українських казино онлайн з ліцензією КРАІЛ. Найкращі бонуси та фриспіни для нових гравців!