1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Криворізький північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу, станом на 15.02. 21р – До уваги фізичних осіб – підприємців щодо сплати ЄСВ!... Випадки, у яких ФОП – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО з 01.01.2021... Олексій Любченко: Для забезпечення достойної пенсії необхідне комплексне рішення... Та інша корисна інформація

230221 10 min

До уваги фізичних осіб – підприємців щодо сплати ЄСВ!
1. Оскільки ФОП-сумісник має право не сплачувати ЄСВ за себе в ті місяці, у яких за нього сплачений ЄСВ не менше мінімального роботодавцем по основному місцю роботи, чи потрібно якимись документами доводити факт сплати роботодавцем за відповідні місяці ЄСВ?
Відповідно до статті 20 Закону № 2464 податковим органам метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески. Таким чином, ФОП або особи, які провадять незалежну професійну діяльність не повинні повідомляти про факт сплати за них ЄСВ роботодавцем.
2. Як відображати у звітності ФОПа місяці, за які ЄСВ не сплачений ФОПом за себе, бо сплачений роботодавцем за основним місцем роботи, щоб ці місяці не були зараховані ФОПу в недоїмку по ЄСВ?
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.
Враховуючи зазначене та норми частини шостої статті 4 Закону № 2464, такі платники у паперовому варіанті звітності проставляють прочерки за місяці, за які роботодавцем сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в електронному варіанті звітності поля залишаються не заповненими).
3. Чи передбачаються механізми звірки інформації по сплаті ЄСВ ФОПом і роботодавцем у разі виникнення непорозумінь щодо сплати ЄСВ за певні місяці?
З 01.01.2021 такий механізм визначено статтею 20 Закону № 2464. Об’єм інформації, терміни та порядок її отримання затверджується окремими протоколами на підставі порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Випадки, у яких ФОП – платники єдиного податку не застосовують РРО та/або ПРРО з 01.01.2021
Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не допускається.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Нагадуємо, що 01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що до 01.01.2021 РРО та/або ПРРО не застосовувались платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01.01.2021 до 01.01.2022 РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Олексій Любченко: Для забезпечення достойної пенсії необхідне комплексне рішення
На сьогодні створення ефективної пенсійної стратегії та забезпечення достойної пенсії є надважливим питанням. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко під час засідання Першого пенсійного форуму в Україні.
«Податки ніякого відношення до пенсії не мають, і з пенсії податки не сплачуються. Але ж пенсія, на жаль, сьогодні має відношення в Україні до податків, бо сьогодні пенсійний фонд на 40 % дотаційний і залежить від доходів державного бюджету. Відповідь на питання забезпечення достойної пенсії лежить в площині комплексного вирішення низки питань, в межах компетенції Державної податкової служби України», – зазначив Олексій Любченко.
За його словами, першим кроком є забезпечення балансу населення та робочих місць. Так, у 2019 році з 29,6 млн економічно активного населення не отримували жодних доходів 11,8 млн. Тобто на одного працюючого в Україні – один непрацюючий і один пенсіонер! До того ж, як свідчить статистика, після 2004 року протягом десяти років втрачено 5 млн робочих місць, які цілком ймовірно можуть перебувати в «тіні».
Очільник ДПС впевнений, що якщо кожний громадянин нашої країни в місяць на 100 грн збільшить фіскальний чек, це дозволить додатково забезпечити 1 млрд грн доходів щомісяця.
Важливим кроком також є відкриття банківської таємниці. На думку Олексія Любченка, контролюючий орган держави, який бачить ризики несплати податків на сотні мільярдів гривен, повинен мати доступ до рахунків.
«Інтернет-торгівля, послуги в соціальних мережах, електронні гроші, криптовалюти – це все неконтрольована на сьогодні державою сфера, де українці витрачають свої доходи. Вона поза державним обігом, а це – величезні кошти і величезні втрати робочих місць, а, відповідно, і податків та внесків. Саме банківська таємниця у своєму нинішньому вигляді підтримує тіньовий ринок зайнятості. Не можуть майже 12 млн людей знаходитися поза обліком і не отримувати жодних доходів», – наголосив керівник податкової служби.
І останнім, не менш важливим кроком, є нульове декларування – як точка відліку без можливості подальшої легалізації доходів. Громадяни мають розуміти, що це – перша і остання податкова амністія в Україні, і активи, отримані злочинним шляхом, під нульову декларацію не підпадатимуть.
«У цілому більша частина українців свідома і чесно сплачує податки. Треба переконати всіх громадян, що достойна пенсія – це відповідальність кожного вже сьогодні. І саме ті, хто працює в тіні, перекладають свої та своїх рідних майбутні соціальні витрати на тих, хто працює легально. Ми отримали у 1991 році у спадок від батьків Україну. Але ж часом взяли її в борг у наших дітей. Тому я впевнений, що довгострокова пенсійна стратегія врахує вчасне повернення боргів нашим дітям у майбутньому», – зазначив Олексій Любченко.

Закон України № 592: ФОП та «незалежники», які одночасно є найманими працівниками, звільняються від сплати єдиного внеску за себе
Інформуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Норми встановлені пунктами. 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464)
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною 6.
Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Яким чином перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?
З 01.08.2020 платники мають можливість проводити готівкові розрахунки з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Якщо операція проводиться у режимі офлайн, то у розрахунковому документі (чеку), який проведено через ПРРО, має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Сплату податків і зборів можливо перевірити онлайн
Звертаємо увагу, що перевірити розрахунки з бюджетом суб’єкти господарювання можуть в Електронному кабінеті за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом», в якому формується Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС.
Такий Запит надсилається він за формою F/J1300204 через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою F/J1400204.
Якщо за результатами звірки платник виявив надмірно чи помилково сплачені податки, платник має можливість через Електронний кабінет надіслати заяву про повернення помилково/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302001. До заяви треба додати копію платіжного документа, який надсилається як документ довільного формату (F/J 1360102). Така заява про повернення сплачених сум грошових зобов’язань подається платником до територіального органу ДПС за місцем обліку сплаченого грошового зобов’язання.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми.

За 2020 рік до податкової служби Дніпропетровської області надійшло 317 запитів на отримання публічної інформації
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом січня - грудня 2020 року надійшло 317 письмових запитів на отримання публічної інформації.
За наслідками розгляду запитів, зокрема: задоволено – 276, з наданням інформації або відкритої інформації; надіслано за належністю -7.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області діє електронна поштова скринька dp.publiс@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 6 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» та субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

У 2020 році фізичними особами сплачено майже 1,6 млрд грн податку на нерухомість
У 2020 році власники нерухомості сплатили майже 1,6 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб до місцевих бюджетів.
У 2021 році податок на нерухомість платники сплачують за 2020 рік за ставками, які були законодавчо визначені на той період.
Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.
При цьому пільгові розміри площі майна, на які не нараховується податок, складають:
► для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. метрів;
► для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. метрів;
► для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. метрів.
Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Водночас, пунктом 525 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)») визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ в період з 01 березня по 31 березня 2020 року.
Отже, у 2021 році обчислення сум податку за звітний 2020 рік з об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за виключенням періоду з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Про продовження дії ліцензій закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на час карантину
Законом України від 04 грудня 2020 року № 1071 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»із змінами (далі – Закон № 481).
Зокрема встановлено, що:
► ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення;
► під час карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, не призупиняється дія ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями для закладів громадського харчування.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві зазначаються реєстратори розрахункових операцій, які знаходяться у місцях торгівлі алкоголем. При видачі ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем у додатку до неї зазначається адреса місця торгівлі і вказуються реєстратор розрахункових операцій (РРО), які знаходяться в цих місцях торгівлі. Річна плата за ліцензію справляється з кожного вказаного РРО.
Статтею 1 Закону № 481 встановлено, що роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до Закону України від 23 грудня 1997 року № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», із змінами, заклад громадського харчування – це ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск.
При державній реєстрації суб’єкт господарювання зазначає вид економічної діяльності, встановлений Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності». Цим класифікатором передбачена група діяльності – «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування». Тобто, відповідно до чинного законодавства заклади громадського харчування здійснюють діяльність, яка в Національному класифікаторі визначена як «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».
З огляду на наведене, положення Закону № 481 щодо продовження на час карантину дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями мають розповсюджуватися на:
► ліцензії, видані суб’єктам господарювання у яких основним видом діяльності є «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування»:
► ліцензії в частині зазначених в додатку до них РРО, які встановлені в місцях, де суб’єкт господарювання здійснює неосновний вид діяльності «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

До уваги платників податку на прибуток!
Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема, підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) доповнено новим п. 54.
Так, згідно з п. 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді, зокрема, отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1071) та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Одноразова компенсація суб’єктам господарювання – одноразова виплата держави суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (абзац третій п. 2 ст. 1 Закону № 1071).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Платник податків може відобразити зменшення фінансового результату на суму отриманої одноразової компенсації витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у будь-якому рядку розділу «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування і який не застосовується платником податків для відображення інших різниць за результатами звітного (податкового) року. Також слід буде проставити позначку (х) у спеціальному полі Декларації (графа «Наявність доповнення») та зазначити код використаного рядка додатка РІ до Декларації та посилання на відповідну норму ПКУ – «п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ» у графі «Зміст доповнення» (без подання інших доповнень до Декларації з цієї підстави).

Розширено переліки товарів, операції з якими звільняються від ПДВ
Повідомляємо, що 30.01.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 54 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225», якою внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224, і переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України».
Нагадаємо, що операції з товарами, які наведені у вищезазначених постановах (у тому числі їх імпорт та реалізація на території України), звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Постанову № 54 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» № 20 від 30.01.2021 і вона розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України за посиланням«Урядовий портал»

До уваги платників ПДВ!
Нагадуємо, якщо у платника ПДВ загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (SПеревищ), а сума, визначена п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (SНакл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник ПДВ має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму ПДВ, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником ПДВ, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником ПДВ) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ.
Норми встановлені п. 2001. 9 ст. 2001 ПКУ.
Платник ПДВ має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 2001. 9 ст. 200.1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (SПеревищ).

Деякі особливості справляння рентної плати за спеціальне водовикористання!
Повідомляємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, а також використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (далі – водокористувачі).
Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Пункт 255.4 ст. 255 ПКУ містить перелік умов використання водокористувачами обсягів води для надання послуг з водопостачання, де об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг використаної води (п. 255.11 ст. 255 ПКУ), але рентна плата за які платниками рентної плати не справляється.
У вторинних водокористувачів для випадків зазначених у п. 255.4 ст. 255 ПКУ не виникають підстави для відшкодування первинним водокористувачам витрат на сплату рентної плати у складі вартості послуг з водопостачання.

Криворізький північний відділ організації роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Добавить комментарий