Зелена планета
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує підприємців Кривого Рогу, станом на 20.07. 20р - З 01 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску... У разі порушення нових правил застосування РРО з 01.08.2020 законодавством передбачені штрафні санкції... Деклараційна кампанія-2020: громадяни задекларували 94,5 млрд гривень, або на 11 млрд грн більше минулого року... Та інша корисна інформація

030820 17 min

З 01 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску
Згідно із законами України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 190) та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2021 запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Рахунок буде застосовуватися за бажанням платників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок № 321).
Єдиний рахунок запроваджено для сплати податків і зборів та єдиного внеску і інших платежів, які контролюються органами ДПС.
Відповідно до п. 5 Порядку № 321 Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) на ім’я ДПС відкриє єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Міністерством фінансів України.
На офіційному вебсайті Міністерства фінансів України розміщено наказ від 25.05.2020 № 238 «Про внесення змін до пункту 1.2 розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2020 за № 649/34932 (далі – Наказ № 238).
Наказом № 238 передбачається, що єдиний рахунок, який відкриватиметься Казначейством, належатиме до небюджетних рахунків. Крім того, цей рахунок буде віднесено до рахунків зі спеціальним режимом використання.
Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску буде відкриватися відповідно до розділу V Порядку № 321.
Для того, щоб сплачувати податки, збори та єдиний внесок на єдиний рахунок, платник має повідомити про це контролюючі органи. Якщо ж платник вирішує сплачувати податки, збори та єдиний внесок як і раніше, то такий платник має повідомити органи ДПС про відмову.
Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом окремо.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
Наказ № 238 набере чинності одночасно з набранням чинності Законом № 190, а саме з 01.01.2021.

У разі порушення нових правил застосування РРО з 01.08.2020 законодавством передбачені штрафні санкції
Криворізьке північне управління нагадує платникам податків, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджується ряд новацій, зокрема у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).
За незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.
Слід зазначити, що введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020, але Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.
Так, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 01.08.2020.
З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно.
Водночас звертаємо увагу, що додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами не встановлюється.

Деклараційна кампанія-2020: громадяни задекларували 94,5 млрд гривень, або на 11 млрд грн більше минулого року
30 червня завершилась кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році. Цьогорічна деклараційна кампанія мала свої відмінності від попередніх років. У зв’язку із введенням у країні карантинних заходів термін для подання декларацій про майновий стан і доходи був продовжений. Крім того, значно ускладнився процес декларування, оскільки переважна частина громадян подає декларації у паперовому вигляді.
Проте, незважаючи на складну ситуацію, громадянами продемонстровано сумлінне ставлення до конституційного обов’язку – з початку року до контролюючих органів подано майже 505 тис. декларацій про майновий стан і доходи.
Загальний задекларований платниками податків дохід склав 94,5 млрд грн, що майже на 11 млрд грн, або на 13 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільші суми доходів задекларовано платниками податків м. Києва - 43,5 млрд грн, Дніпропетровської – 7,5 млрд грн, Київської – 5,3 млрд грн, Харківської – 4,6 млрд грн та Одеської – 4,3 млрд грн областей.
Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб платниками податків визначено у сумі 2,7 млрд. грн., з військового збору – 0,4 млрд. грн.
Слід відмітити, що значний приріст податку до сплати визначено громадянами Дніпропетровщини (+71,5 млн грн), Київщини (+37,8 млн грн) та Львівщини (+27,2 млн грн).
Надходження податку на доходи фізичних осіб від сплати задекларованих громадянами доходів є одним з резервів наповнення місцевих бюджетів. У досить складний для країни час громадяни мають розуміти, що, подаючи декларацію та сплачуючи цей податок, вони підтримують саме місцевий бюджет, який формує соціальну політику регіону.
Звертаємо увагу, що останній день сплати податкових зобов’язань 30 вересня 2020 року.

Списання боргу з єдиного внеску: кому та за яких умов
Головне управління ДПС в Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (крім підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не отримували за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 доходів (прибутку) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб, мають право на списання суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафів та пені, нараховані на ці суми недоїмки.
Списання заборгованості з єдиного внеску передбачене Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) та діє з 03.06.2020.
Для цього фізичним особам – підприємцям (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) впродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592 (з 03.06.2020) необхідно подати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше. Особам, які провадять незалежну професійну діяльність, слід подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.
Звертаємо увагу, що списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску буде здійснюватись на підставі заяви платника податків. Заяву на списання суми боргу з єдиного внеску у довільній формі необхідно подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації.
Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності і отримання заяви на списання заборгованості податковий орган проводить камеральну перевірку згідно з чинним законодавством та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.
Рішення про відмову у списанні суми недоїмки, штрафних санкцій і пені приймається за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом № 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були у повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.
Звертаємо увагу, якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо
Криворізьке північне управління повідомляє, що з 07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Пунктом 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

У разі перереєстрації авто в іншому адміністративному районі протягом року, необхідно подати декларацію з транспортного податку
Відповідно до п. 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема у разі зміни місцезнаходження або найменування власників – юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів.
Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи норми п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання Декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається Декларація з типом «Уточнююча».
Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, Декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п. 267.6.4 п. 267.6. ст. 267 ПКУ.
Довідково: платники транспортного податку звітують за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919 із змінами.

Прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності: подання декларації з акцизного податку
Повідомляємо, що платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).
При цьому Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями визначено, що ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання або рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 223 ПКУ).
Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Нормами ПКУ не передбачено окремих термінів подання декларації з акцизного податку у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання.

Надходження ЄСВ за перше півріччя 2020 року перевищили минулорічний показник на 208,8 млн гривень
Протягом січня – червня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від платників податків Дніпропетровщини (далі – єдиний внесок) склали 7 млрд 967,6 млн гривень.
Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 208,8 млн гривень.
Протягом червня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 460,3 млн гривень.
Станом на 01 липня 2020 року згідно з інформаційною базою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить 365 тисяч.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податківці для молоді: відповідаємо на актуальні питання оподаткування»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податківці для молоді: відповідаємо на актуальні питання оподаткування».
На питання платників відповідала начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак.
Наводимо питання, які розглядались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Питання 1. Вітаю. У мене питання: яким чином діти до 14 років мають можливість отримати відомості про джерела і суми виплачених їм доходів?
Відповідь. Вітаю.
Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – ПКУ)(п. 63.5 ст. 63 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 14 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.
Порядок реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі, а також порядок отримання відомостей з Державного реєстру, регулюється Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство) (п. 1 розділу VII Положення № 822).
Облікові картки за формою № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 4 розділу VII Положення № 822).
Згідно з п. 4 розділу Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822).
Таким чином, для отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми доходів, які виплачені малолітнім дітям (до 14 років), їх батькам (усиновителям, опікунам, піклувальникам) необхідно звернутися особисто до контролюючого органу за податковою адресою (місцем проживання) дитини або до будь-якого контролюючого органу (у разі тимчасового перебування за межами населеного пункту проживання) та подати Заяву за формою № 10ДР. Така Заява подається за наявності документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), та свідоцтва про народження дитини.
У Заяві за формою № 10ДР зазначаються, зокрема:
► у графі «Особисті дані заявника» – реєстраційний номер облікової картки дитини та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) згідно з даними свідоцтва про народження дитини;
► у графі «Адреса реєстрації місця проживання» – адреса реєстрації місця проживання дитини;
► у графі «Документ, що посвідчує особу» – реквізити свідоцтва про народження дитини (назву документа, серію (за наявності), номер, дату видачі та орган, що видав документ);
► у графі «Контактна інформація» – мобільний або домашній телефон одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);
► у графі «Інформація щодо представника (якщо Заява подається такою особою)» – реєстраційні дані та дані документа, що посвідчують особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).
Питання 2. Добрий день! Хочу дізнатись, які заклади відносяться до вітчизняних закладів з метою отримання податкової знижки за навчання?
Відповідь. Вітаю.
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ) .
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:
◄ від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;
◄ від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»;
◄ від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»;
◄ від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;
◄ від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.
Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність (ст. 22 Закону № 2145).
Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.
Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.
Отже, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.
Питання 3. Добрий день! Моя дочка (16 років) отримала у спадщину будинок від тітки. Мене цікавить питання, яким чином сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо будинок перебуває у власності неповнолітньої особи?
Відповідь. Добрий день!
Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України).
Питання 4. Доброго дня! Я отримав молодіжний житловий кредит. Чи маю я право на податкову знижку?
Відповідь. Добрий день!
Підпунктом 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку.
При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
Питання 5. Добрий день! Я студент і отримую стипендію. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором сума стипендії, яка виплачується мені за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою?
Відповідь. Вітаю!
Відповідно до ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати стипендій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 882).
Пунктом 1 Порядку № 882 визначено коло осіб, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету.
Водночас п. 2 Порядку № 882 передбачено, що учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.
Так, згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році – 2 940 грн на місяць (2 102 грн. х 1,4)).
Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 %.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Слід зазначити, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування також військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Враховуючи викладене, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню ПДФО у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2 940 грн.), а сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Закон України №466: зміни для платників єдиного податку у частині справляння земельного податку
Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Такі нововведення вступили в дію з 01 липня 2020 року.
Зміни, передбачені вищезазначеним законом для платників єдиного податку першої – третьої груп, які є власниками чи землекористувачами земельних ділянок, не звільняють таких платників від нарахування та сплати земельного податку за ділянки, що надаються в оренду (наймання, позику), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, надані в оренду (наймання, позику).
З урахуванням вищевикладеного, платники єдиного податку першої – третьої груп, які з 01 липня 2020 року є платниками земельного податку, у зв’язку з внесеними законодавчими змінами подають звітну податкову декларацію з плати за землю (якщо така декларація не подавалась з початку року), або проводять уточнення даних річної податкової декларації, поданої на початку року, але не пізніше 20.08.2020.

Оподаткування доходів, отриманих студентами під час трудової діяльності
Криворізьке північне управління звертає увагу, що доходи, отримані студентами під час трудової діяльності підлягають оподаткуванню.
Так, студенти мають можливість виконувати роботу за трудовими або за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором роботодавець повинен подати до територіальних органів Державної податкової служби, за місцем обліку його, як платника єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.
Заробітна плата, відпустки працівникам, що здійснюють діяльність за трудовим договором, а також виплати, нараховані відповідно до умов такого договору, оподатковуються у загальному порядку:
► єдиним внеском за ставкою 22 %;
► податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %;
► військовим збором за ставкою 1,5 %.
До доходу, отриманого такими особами, застосовується податкова соціальна пільга, за умови своєчасного подання заяви на її використання і якщо не перевищується законодавчо встановлена межа (п.п.169.4.1 ст.169 Податкового кодексу України).
Також роботу можливо виконувати і на умовах цивільно-правового договору.
Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Найпоширенішими є договори на виконання робіт (договори підряду) та на надання послуг. За цивільно-правовим договором підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.
Якщо укладається договір цивільно-правового характеру, то повідомлення до органу ДПС про прийняття працівника на роботу не надається і запис про виконання роботи у трудовій книжці не зазначається.
Сума доходу, одержаного платником ПДФО за цивільно-правовим договором, оподатковується ПДФО за ставкою 18 %, військовим збором за ставкою 1,5 % та єдиним внеском за ставкою 22 %.

Для списання заборгованості з єдиного внеску необхідно подати заяву
Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) внесено зміни, зокрема до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), який доповнено п. 9 15.
Вищезазначений пункт набрав чинності з 03.06.2020.
Згідно з п. 915 розділу VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:
а) платниками єдиного внеску, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, тобто ФОП, крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, тобто особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Додати коментар


✅ Рейтинг українських казино онлайн з ліцензією КРАІЛ. Найкращі бонуси та фриспіни для нових гравців!