Платників податків Кривого Рогу інформує Криворізьке північне управління ГУ ДФС, станом на 06.01.20р. - Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»... З початку 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році... До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!... Та інша корисна інформація
Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»
Криворізьке північне управління повідомляє, що з 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294).
Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум:
♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:
► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень,
► з 1 липня – 2 118 гривень,
► з 1 грудня – 2 189 гривень;
♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць:
■ дітей віком до 6 років:
► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень,
► з 1 липня – 1 859 гривень,
► з 1 грудня – 1 921 гривня;
■ дітей віком від 6 до 18 років:
► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень,
►з 1 липня – 2 318 гривень,
► з 1 грудня – 2 395 гривень;
■ працездатних осіб:
► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні,
► з 1 липня – 2 197 гривень,
► з 1 грудня – 2 270 гривень;
■ осіб, які втратили працездатність:
► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень,
► з 1 липня – 1 712 гривень,
► з 1 грудня – 1 769 гривень.
Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає:
►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні;
► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні.
З початку 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році
Повідомляємо, що з січня 2020 року стартує кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році.
Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до податкових органів за місцем своєї податкової адреси зобов’язані надати:
- фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) про доходи, отримані від провадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність у термін до 01 травня року, що настає за звітним;
- фізичні особи, які отримали доходи від неподаткових агентів, або доходи від податкових агентів, що не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування, у термін до 01 травня року, що настає за звітним.
Фізичним особам – платникам податків надається можливість подати Декларацію в електронній формі.
Це сучасно та дійсно зручно, цілодобово, економно у часі та комфортно для платників.
І здійснити це можливо засобами Електронного кабінету (далі – Е-кабінет) – одного із самих популярних та універсальних електронних сервісів ДПС України.
Скористатись Е-кабінетом можливо як з персональних комп’ютерів так і з смартпристроїв. Сервіс працює безкоштовно.
За допомогою Е-кабінету платник також може у режимі реального часу мати доступ до особистої інформації, зокрема одержати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, які використовуються під час заповнення Декларації.
Щоб подати Декларацію в електронному вигляді через Е-кабінет, платнику податків необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
Отже, будьте у тренді сучасності – отримайте електронний ключ та подайте Декларацію у комфортних умовах!
Переваги електронного звітування суттєві!
До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!
Нагадуємо, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій Декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову Декларацію до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177). Додатки є складовою частиною Декларації.
Водночас, п. 49.2. ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Отже, при поданні фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, Декларації за звітний податковий період вона зобов’язана подати додаток Ф2 до Декларації.
У разі якщо така фізична особа протягом звітного періоду дохід від незалежної професійної діяльності не отримувала, у додатку Ф2 до Декларації всі графи прокреслюються.
Декларування доходів у 2020 році за оновленою формою декларації про майновий стан і доходи
Доводимо до відома, що з 01 січня 2020 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання Декларації у громадян – платників податків виникає при отриманні:
► доходів не від податкових агентів.
До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір;
► від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.
До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року;
► інвестиційного доходу;
► іноземного доходу;
► та в інших передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) випадках.
Водночас, обов’язок фізичної особи – платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:
◄ від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
◄ виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
◄ від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений ПДФО відповідно до ІV розділу ПКУ;
◄ у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Визначення об’єкта та бази оподаткування екологічним податком
Нагадуємо, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
◄ обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
◄ обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
◄ обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
◄ обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Норми встановлені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ
ДПС України повідомила, що з 01 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим вносяться зміни до:
► форми податкової декларації з податку на додану вартість;
► уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
► розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;
► Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».
Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом № 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.
Довідково:
З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233», відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256 (наказ № 488).
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України.
Підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років можливість застосовувати нульову ставку з ПДВ
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 05.12.2019 № 344-ІХ підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю продовжено на п’ять років (до 01.01.2025) можливість застосовувати нульову ставку з податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг, що безпосередньо ними виготовляються (пункт 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа: подання заяви
Криворізьке північне управління звертає увагу платників, що форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».
Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).
Удосконалено роботу СЕА РП та СЕ та спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання
Криворізьке північне управління і повідомляє, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391).
Законом № 391 удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РП та СЕ) і спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання.
Закон № 391 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 28.12.2019 № 251.
У разі сплати ПДФО при нотаріальному посвідченні договорів, декларація про майновий стан і доходи не подається
Доводимо до відома, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо такий платник отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО.
Норми встановлені п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України.
Визначення доходу за попередній рік у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня наступного року
Нагадуємо, що суб’єкт господарювання, зокрема фізична особа – підприємець (далі – ФОП), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Норми визначені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.
Форма Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Отже, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
При цьому, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність
Звертаємо увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Трудовий договір – угода роботодавця з працівником
Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою:
◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові;
◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску
Доводимо до відома страхувальників, що згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності.
Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення.
Про види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення
Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ
Звертаємо увагу, що з 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167).
Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з:
- відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах;
- з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів;
- проведенням розрахунків клієнтів;
- касовим обслуговуванням клієнтів.
Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.
Отримали іноземні доходи, ПДФО за якими сплатили за межами України, – надайте довідку!
Повідомляємо, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Норми встановлені підпунктами 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Зміни до правил оподаткування операцій з фінансового лізингу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425).
Законом № 425 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема дію п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширення такого звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем) продовжено до 01 січня 2023 року:
Законом № 425 також оновлено редакцію п. 189.5 ст. 189 ПКУ, відповідно до якого у разі постачання товарів, що були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми ПДВ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Закон № 345 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 28.12.2019 № 251.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг