1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Платників податків Кривого Рогу інформує Криворізьке північне управління ГУ ДФС, станом на 06.01.20р. - За відсутність обліку товарів законодавством передбачена відповідальність... Оновлено бюджетні рахунки до державного та місцевих бюджетів, які вводяться в дію з 03.01.2020... Отримання витягу з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим...

130120 11 min

РРО-новації 2020 року: за відсутність обліку товарів законодавством передбачена відповідальність
Нагадуємо, що 19.04.2020 наберуть чинності основні норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким, зокрема у новій редакції викладено ст. 20 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Так, згідно з внесеними змінами до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Увага! Оновлено бюджетні рахунки до державного та місцевих бюджетів, які вводяться в дію з 03.01.2020
Криворізьке північне управління доводить до відома платників, що відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 відкриті нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».
Рахунки вводяться в дію з 03 січня 2020 року.
Додатково інформуємо, що всі рахунки для зарахування платежів до Державного бюджету України та місцевих бюджетів розміщені на вебсторінці Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (розділ «Реквізити рахунків») вебпорталу Державної казначейської служби України.

Отримання витягу з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано, зокрема свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ і надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Таким чином, отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

Оновлено декларацію з податку на прибуток підприємств
Інформуємо, що 20.12.2019 у бюлетені «Офіційний вісник України» № 98/2019 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі –Наказ № 481), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація).
Наказом № 481 форму Декларації приведено у відповідність до чинних норм Податкового кодексу України, зокрема, внесено зміни до додатків РІ, ПН, ВП до Декларації та впроваджено новий додаток ПП щодо податкових пільг.
Наказ № 481 набрав чинності з дня його офіційного опублікування (крім підпункту 3 пункту 1 та пункту 3 Змін до форми декларації (щодо нового додатку ПП), які наберуть чинності з 01 січня 2020 року).

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ
Нагадуємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, шляхом, зокрема перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).
Норми встановлені п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ.
Інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Зміна адміністративного району протягом року: звітність та сплата єдиного внеску
Повідомляємо, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми визначені п. 4 частини 1 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах. 5 і 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).

Нові можливості Електронного кабінету у зв’язку з запровадженням програмних РРО
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість:
► контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій;
► заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;
► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.

Про строки сплати ПДФО та військового збору роботодавцем
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь працівника – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Норми визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ.
Військовий збір сплачують у ті ж самі строки, що і ПДФО.

Про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується екологічний податок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
- 19010100 – «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
- 19010200 – «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
- 19010300 – «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
- 19010400 – «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
- 19011000 – «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Щодо терміну сплати туристичного збору
Звертаємо увагу, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків з цього збору.
При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Норми встановлені п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України.

У ліцензії не зазначено РРО, який застосовується при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями: відповідальність
Повідомляємо, що у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (РРО) (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий РРО (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.
Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.

Про визначення доходу, який враховується при розрахунку податкової знижки
Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Норми встановлені п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи зазначене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, фізична особа враховує дохід тільки у вигляді заробітної плати.

Оновлений порядок складання ПН за щоденними підсумками запрацює з 01.01.2020
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» з 01.01.2020 змінюється порядок заповнення податкової накладної, складеної за щоденними підсумками.
Так, відповідно до внесених змін, показники табличної частини розділу «Б» податкових накладних (далі – ПН) за щоденними підсумками операцій, заповнюються за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.
Даними правилами передбачено заповнення табличної частини розділу «Б» ПН у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:
► у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;
► у графах 3.1 та 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;
► у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;
► у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;
► у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
► у графі 8 – код ставки;
► у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
► у графі 11 – сума податку на додану вартість.
Слід зазначити, що зараз платник ПДВ у ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, згруповує у графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з ДКПП. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 ПН можуть не заповнюватися.

Набрали зміни до порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами
Доводимо до відома платників, що 04.12.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1015 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 1015).
Постановою № 1015 внесено зміни до:
► п. 1 «Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) держаними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138;
► до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 364 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави».
Так, зокрема, відповідно до внесених Постановою № 1015 змін частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), починаючи з 01 січня 2019 року у розмірі 90 %.
Постанову № 1015 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.12.2019 № 242.

Змінено форму податкової декларації про майновий стан і доходи
Нагадуємо, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за новою формою.
Відповідні зміни до форми Декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».
Нова форма Декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:
► доповнено рядок 8 Декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, що декларують право на податкову знижку;
► розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), на яку зменшуються податкові зобов’язання з ПДФО, у зв’язку з використанням права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;
► у Декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» додатково виокремлено «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом за оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця)».
Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата ПДФО з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим у новій формі Декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.
У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в Декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Нецільова благодійна допомога не є базою нарахування єдиного внеску
Повідомляємо, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, які згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці, то вона не є базою нарахування єдиного внеску.

Суб’єктам господарювання про реєстрацію платниками ПДВ
Звертаємо увагу, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ.
Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відсотків), ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Фізособа отримує одночасно з доходами у вигляді заробітної плати доходи у вигляді пенсії: застосування ПСП
Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП), та розміри ПСП визначені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПСП застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Водночас, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:
► доходів платника ПДФО, інших ніж заробітна плата;
► заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
► доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, то така особа має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування ПСП.

Про перерахунок ПДФО у разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період
Звертаємо увагу, що п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування податкової соціальної пільги.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Проте відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника ПДФО такий податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника ПДФО. У разі відсутності нарахованих доходів ПДФО сплаті не підлягає.
Водночас, згідно з п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО.
У разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, роботодавець, який несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, здійснює перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого ПДФО такого працівника для визначення правильності оподаткування за будь-який період.

Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Добавить комментарий