Платників податків Кривого Рогу інформує Криворізьке північне управління ГУ ДФС, станом на 25.11.19р. - Мораторій на перевірки ФОП є логічним кроком для підтримки малого бізнесу... Заповнювати документи на переказ коштів стане простіше... Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів?... Та інша корисна інформація...
Також читайте - Незаконная заправка на колесах отправлена в Кривом Роге на штрафплощадку (фото)
Мораторій на перевірки ФОП є логічним кроком для підтримки малого бізнесу
ДПС України на офіційному вебпорталі проінформувала, що на офіційному сайті голови держави оприлюднено підписаний Президентом Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (далі – Указ). Реалізація положень документу сприятиме економічному зростанню країни.
Згідно з Указом Кабінет Міністрів України до 31 грудня 2019 року має розробити, внести на розгляд Верховної Ради України та забезпечити супроводження законопроектів щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємців. Зокрема, законопроект про запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування РРО.
Також до кінця поточного року має бути розроблено законопроект щодо пом’якшення відповідальності ФОП за порушення порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.
Державна податкова служба підтримує зазначені ініціативи. Оскільки вони дозволять мікробізнесу адаптуватися до нових правил роботи з реєстраторами розрахункових операцій, а податківцям – зосередити увагу на ризикових платниках.
«Ми маємо підтримувати підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, створюючи їм умови для розвитку. Підписаний Указ не лише запроваджує мораторій на перевірки спрощенців, але й пом’якшить відповідальність за порушення порядку ведення звітності при застосуванні РРО. Це саме те, про що постійно говорять підприємці», – наголосив Сергій Верланов.
Про оголошення конкурсу!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб’єктів господарювання, які у 2020 році можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2019 року за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64.
Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі, розміщено на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»
Заповнювати документи на переказ коштів стане простіше
Національний банк України (далі – НБУ) повідомив, що заповнювати документи на переказ коштів стане простіше завдяки оновленню вимог Національного банку до заповнення реквізитів розрахункових документів.
У розрахункових документах на переказ коштів буде виключено реквізит «Код банку», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.
Це дозволить уникнути дублювання реквізитів відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 28 грудня 2018 року № 162 щодо запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.
Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 06 листопада 2019 року № 127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що набирає чинності з 13 січня 2020 року.
Крім того, цей документ визначає, що організаційні питання здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека) банки регулюють внутрішніми правилами самостійно.
Нагадаємо, що усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунка IBAN.
Нагадаємо, що усі банки України повністю завершили перехід на міжнародний стандарт номера банківського рахунку Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг
Повідомляємо, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.
Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.
Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів?
Доводимо до відома, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Норми встановлені п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).
Водночас, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.
Чи оподатковуються ПДФО операції з продажу фізичною особою інвестиційного активу?
Звертаємо увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником ПДФО протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році – 2 690,00 гривень);
б) дохід, отриманий платником ПДФО від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником ПДФО внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник ПДФО не включає до розрахунку загального фінансового результату операції з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Для підтвердження права на пільгу зі сплати земельного податку фізичній особі необхідно подати заяву
Нагадуємо, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.
Норми визначені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
● права на користування пільгою із сплати податку;
● розміру ставки податку;
● нарахованої суми податку.
Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Cума, яку сплатила юрособа – резидент навчальному закладу за навчання дитини-інваліда, ПДФО не оподатковується
Звертаємо увагу, що не включається до доходу, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом, дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав.
Норми встановлені п.п. «є» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України.
Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО
Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і Закон України від 20.09.2019 № 128 (далі – Закон).
Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. «Спрацьовує» звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.
«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», – зазначив голова ДПС Сергій Верланов.
Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей згадуваного Закону.
«Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», – уточнив Сергій Верланов.
Дохід отримано за роботу, строк виконання якої перевищує календарний місяць: визначення бази нарахування єдиного внеску
Криворізьке північне управління нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Норми встановлені частиною 2 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
З початку року громадяни Дніпропетровщини задекларували понад 4,6 мільярда гривень доходу
За підсумками деклараційної кампанії громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, за десять місяців поточного року подано 44,7 тис. декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу – 4 млрд 612,2 млн грн, що на 1 млрд 503,8 млн грн більше, ніж у минулому році. При цьому, до сплати в бюджет нараховано 105,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 5,35 млн грн більше, ніж у 2018 році та 14,45 млн грн військового збору, що на 0,9 млн грн більше минулого року.
Доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 303 мешканці Дніпропетровщини. Сума задекларованого ним доходу склала 2 млрд 681,7 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,15 млн грн, сума військового збору до сплати – 4,12 млн гривень.
Основними декларантами у 2019 році є громадяни, які отримали майно у спадщину чи подарунок – 2 971 особа. Загальна сума задекларованого ними доходу складає 1 млрд 434,7 млн гривень. Дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна задекларували 1 195 мешканців регіону на суму 293,7 млн гривень. Іноземні доходи у розмірі 142,4 млн грн задекларували 223 мешканці області.
Разом з тим, 8 218 мешканців Дніпропетровщини надали декларацію з метою скористатися правом на податкову знижку. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 16,8 млн гривень. На сьогоднішній день з бюджету повернуто податку на доходи фізичних осіб 15,1 млн гривень.
Нагадуємо, що реалізувати своє право на отримання податкової знижки громадяни можуть до кінця поточного року.
Затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Криворізьке північне управління повідомляє, що 08.11.2019 набрав чинності наказ Міністерства Фінансів України від 10.10.2019 № 422 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.10.2019 за № 1134/34105) (далі – Наказ № 422).
Наказом № 422 затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 330/28460 (із змінами).
Наказом № 422 уточнено порядок надання інформації про рух страхових коштів. Так, Державна казначейська служба України (щодня) наступного робочого дня після зарахування страхових коштів на рахунки 3719 формує та передає обмінну інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ДПС до 10 години.
Наказ № 422 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.11.2019 № 86.
До уваги платників екологічного податку!
Інформуємо, що у разі якщо платник екологічного податку (далі – екоподаток) перебуває на податковому обліку у місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради).
Норми встановлені п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами (далі – Декларація).
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, здійснюється у Додатку 1 до Декларації (по кожному джерелу забруднення). Сума рядків 4 Додатків 1 до декларації переноситься до рядка 4.1 Декларації.
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 до Декларації (по кожному об’єкту). Сума рядків 4 Додатків 2 до Декларації переноситься до рядка 4.2 Декларації.
Розрахунок суми екоподатку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 до Декларації (по кожному об’єкту). Сума рядків 4 Додатків 3 до Декларації переноситься до рядка 4.3 Декларації.
У разі якщо платник екоподатку перебуває на податковому обліку у місті з районним поділом і має джерела забруднення та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів, розташовані на території такого міста, то такий платник подає до контролюючого органу за місцем свого перебування на податковому обліку одну податкову Декларацію за викиди, скиди такими джерелами забруднення та/або розміщення відходів та складає Додатки 1, 2, 3 до Декларації по кожному джерелу забруднення окремо (тобто кількість Додатків 1, 2, 3 до Декларації відповідає кількості стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів).
При цьому, код органу місцевого самоврядування згідно з КОАТУУ за місцезнаходженням контролюючого органу, у якому такий платник перебуває на обліку як платник екоподатку, зазначається у відповідному рядку поля 2 загальної частини Декларації та у рядку 3.1 поля 3 Додатків 1, 2, 3 до Декларації. Код органу місцевого самоврядування згідно з КОАТУУ за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених місць для розміщення відходів зазначається у рядку 3.2 поля 3 Додатків 1, 2, 3.
Застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску
Звертаємо увагу, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах першому та другому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449).
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відcотків) штрафу:
♦ визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;
♦ визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
♦ здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
Норми визначені п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
Профілактичні заходи щодо запобігання корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Протягом 10 місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.
Відділом проведено 36 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.
Проведено 16 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.
Також, у жовтні 2019 року з працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено комплексне навчання з вивчення вимог антикорупційного законодавства України, зокрема щодо запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням, виникнення конфлікту інтересів, декларування майнового стану, додержання норм етичної поведінки.
Реалізація корисних копалин «єдинником»: право на спрощену систему оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Норми встановлені п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:
► сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
► сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
► сировина піщано-гравійна (пісок);
► сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
► інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію вищезазначених корисних копалин, то такий суб’єкт господарювання має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Визначення об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів
Відповідно до п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:
● деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
● деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
● деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
● другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
● побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
● використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Криворізьке північне управління за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг