Актуальні новини для платників податків Кривого Рогу від Північної ОДПІ станом на 28.08.17 – Скільки зібрано акцизів на продаж тютюну та алкоголю? Які відмінності в торгівлі продукцією власного виробництва? Ці та інші новини, в нашому щотижневому звіті...
Територіальними органами ДФС Дніпропетровської області надано понад 172 тисяч адміністративних послуг
Протягом семи місяців 2017 року Центрами обслуговування платників органів ДФС Дніпровського регіону було надано 172,8 тисяч адміністративних послуг.
З початку року майже половину наданих адмінпослуг зайняла видача карток платника податків і внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки – майже 77,2 тисяч послуг. Також, платники отримали майже 14,8 тисяч витягів з реєстру платників єдиного податку. Фахівці Центрів зареєстрували понад 13,8 тисяч книг обліку розрахункових операцій, більше 13 тисяч платників єдиного податку тощо.
Загалом, в органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області створено та працюють 36 Центрів обслуговування платників. Діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 213 працівників структурних підрозділів, які надають платникам області широкий спектр адміністративних, інформаційних та консультативних послуг.
Щодо оприбуткування готівки за день у касовій книзі та співпадіння із сумою оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій за умови наявності двох кас із різним режимом роботи
КОРО та касова книга — це різні книги обліку, які відображають різні форми оприбуткування готівки, однак ведення однієї книги не виключає ведення іншої.
Тож у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО чи використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки в КОРО.
Підприємство, яке здійснює розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі під час надання медичних послуг, має своєчасно та повною мірою оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, і щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченню зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки й забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Внесені зміни до програмного забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді
Інформуємо, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.20.0) станом на 11.08.2017.
1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.04.2017 №468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України (далі – МЮУ) 22.05.2017 за №652/30520) додано нові документи (початок дії з 01.08.2017);
2. Відповідно до наказу МФУ від 28.04.2017 №469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (зареєстровано у МЮУ 22.05.2017 за №653/30521) додано наступні форми (початок дії з 01.01.2018);
3. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та наказу МФУ від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (зареєстровано у МЮУ 16.05.2017 за №627/30495), якими визначається особливості порядку обліку пального у системі електронного адміністрування реалізації пального, що відвантажується на умовах ст.229 Податкового кодексу України, додано наступні форми (початок дії з 01.08.2017).
До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі – власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
Нагадуємо, що відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
СМКОР: оновлено критерії блокування реєстрації ПН/РК
Нагадуємо, що п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМКОР), яка з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.
В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (далі – Моніторинг).
СМКОР побудовано з використанням критеріїв, визначених та затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).
СМКОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.
У разі, якщо за результатами Моніторингу встановлено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
Звертаємо увагу, що наказом Мінфіну від 21.07.17 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), внесено зміни до Критеріїв оцінки.
Таким чином, з урахуванням змін, внесених Наказом №654, Моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями (п.6 Критеріїв оцінки):
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної у ПН, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у ПН, поданій на реєстрацію в ЄРПН.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1) цього пункту та сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначена в ПН, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам підпункту 1) цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.
У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2) цього пункту, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.
Змінено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями
Інформуємо, що 11.08.2017 набрала чинності постанов Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №571 (далі – Постанова №571), якою внесено зміни до абзацу першого пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.
Постановою №571 зменшено з 75% до 40% частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями для державних підприємств «Національна енергетична компанія «Укренерго»» та «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»».
Строк дії Постанови №571 – до 1 липня 2018 року (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.08.2017 №149).
Внесені зміни до форми Податкової декларації з транспортного податку
Повідомляємо, що 15.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2017 №595, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.07.2017 за №879/30747 (далі – Наказ №595).
Наказом №595 у новій редакції викладена форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №474/26919.
Зміни, внесені до Декларації, зумовлені набранням чинності Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінена редакція п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. Зокрема, до критеріїв визначення вартості транспортного засобу включено тип пального.
Нагадаємо, що згідно з п.п.267.6.4 ПКУ таку Декларацію подають платники транспортного податку – виключно юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Наказ №595 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 15.08.2017 №64.
Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації ПН та РК до ПН в ЄРПН?
Згідно з п.120¹.1 ст.120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної (далі – ПН) та/або розрахунку коригування (далі – РК) до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:
▪ 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
▪ 20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
▪ 30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
▪ 40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.
У разі реєстрації ПН та/або РК до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п.п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.
Відповідно до п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.
Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ та п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.
Відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.2015.
За ліцензії на алкоголь і сигарети підприємці Дніпропетровщини сплатили більше 50 млн. грн.
З початку 2017 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнилися на 50,5 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 36,4 млн. грн. – від ліцензування роздрібної торгівлі.
Протягом січня – липня поточного року суб’єктам господарювання видано 8622 ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, з яких: 4841 ліцензія на алкогольні напої та 3781 – на тютюнові вироби.
Разом з тим, протягом семи місяців 2017 року призупинено дію 1414 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1443 ліцензії, у тому числі – 62 за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
Актуально для платників ПДВ: якщо зупинена реєстрація ПН/РК в ЄРПН!
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.
Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення ПН/РК;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.
Вичерпний перелік таких документів (далі – перелік) у розрізі Критеріїв оцінки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), який набрав чинності 12.08.2017, внесені зміни до Наказу №567.
Так, зокрема, відповідно до Наказу №654 письмові пояснення та копії документів, зазначені у переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.
Оновлено форми карток і книг аналітичного обліку суб’єктів державного сектору та порядок їх складання
Повідомляємо, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.06.2017 №604 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №895/30763) (далі – Наказ №604).
Наказом №604 затверджено нові:
► форми:
- Картки аналітичного обліку готівкових операцій;
- Картки аналітичного обліку касових видатків;
- Картки аналітичного обліку фактичних видатків;
- Картки аналітичного обліку відкритих (виділених) асигнувань;
- Книги аналітичного обліку відкритих асигнувань (перерахованих коштів) суб’єктам державного сектору нижчого рівня;
- Книги аналітичного обліку асигнувань та взятих зобов’язань;
- Картки аналітичного обліку капітальних видатків;
- Картки аналітичного обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);
- Картки аналітичного обліку фінансових доходів (відсотків, роялті, дивідендів);
► Порядок складання карток і книг аналітичного обліку суб’єктами державного сектору (далі – Порядок).
Порядок застосовується при складанні карток і книг аналітичного обліку розпорядниками бюджетних коштів.
Наказом №604 визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного казначейства України від 06.10.2000 №100 «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.10.2000 за №747/4968 (із змінами).
Наказ №604 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.08.2017 №63.
Рентна плата за спеціальне використання води: типові помилки у поданій звітності за другий квартал 2017 року
Державна фіскальна служба України здійснила аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата) за результатами діяльності юридичних осіб за другий квартал 2017 року та повідомила наступне.
За результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) (далі – Додаток 5) встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.
Так має місце невірне заповнення платниками рядка 8 «Об’єкт оподаткування з початку року» Додатку 5, внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює невірному значенню за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.
Також виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності.
Згідно з порядком складання податкової звітності з Плати:
- у р.10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок Плати відповідно до п.255.6 ст.255 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ);
- у р.10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок Плати (відповідно до п.255.7 ст.255 ПКУ);
- у р. 10.3 – коефіцієнт 2 (відповідно до п.п.255.11.10 п.255.11 ст.255 ПКУ);
- у р. 10.4 – коефіцієнт 5 (відповідно до п.п.255.11.13 п.255.11 ст.255 ПКУ).
Однак, окремими платниками Плати у рядках 10.1 – 10.4 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти до ставок Плати, наприклад, «7287»; «7225»; «1046»; «100».
У рядку 9 «Ставка рентної плати» Додатка 5 платниками зазначаються інші, ніж передбачено статтею 255 ПКУ, ставки рентної плати.
Незначні помилки, які припускають платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати, виявлено за результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (додаток 6 до податкової декларації Ї рентної плати) (далі – Додаток 6).
Так, у рядку 6 «Ставка рентної плати» Додатка 6 платниками зазначаються інші, ніж передбачено ПКУ ставки рентної плати (наприклад, ставка «0,02» замість «0,0184» ставка «0,1503» замість «0,1659»).
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Плати на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з Плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, зі змінами.
Також нагадуємо, що додатки є невід’ємною частиною податкової декларації з рентної плати (далі –Декларація). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Оновлена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)
Нагадуємо, що 28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за №839/30707 (далі – Наказ №568).
Наказом №568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).
Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:
- заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява);
- податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).
Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:
- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;
- платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.
Наказом №568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за №8/24785.
Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку - фізичною особою від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена такою особою на присадибній ділянці іншій фізичній особі
Сільськогосподарська продукція - це продукція, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому така продукція зокрема, вирощується, збирається безпосередньо виробником цієї продукції на власних площах для продажу (п.п.14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Не включаються до оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва.
Затверджені нові форма Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу
Нагадуємо, що 11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).
Цим Наказом затверджені нові:
- форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга обліку);
- Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Порядок).
Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків (далі – платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.
Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.
Характерні помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року
Державною фіскальною службою України за результатами попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності, а саме.
1. Платниками під час заповнення додатків до Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.
Так, наприклад, деякими підприємствами за кодом забруднюючої речовини відходів 243.1.001 «Азоту оксиди» задекларовано зобов’язання за ставкою «1968,65» замість «2204,89».
2. У колонці 3 додатків 1 – 3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.
3. У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».
4. У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або замість коефіцієнта вказується ставка податку.
Так, відповідно до п.246.4 ст.246 ПКУ у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. При цьому, платники у колонці 6 додатка 3 до Декларації зазначили, наприклад, коефіцієнти «3,3»; «5», «3,1» замість «1» або «3».
5. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.
6. У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.
Так, наприклад, платником зазначається код забруднюючої речовини «243.1.010» – це «Вуглеводні» (за нею згідно з ПКУ ставка – «124,61»), а ставка – «83,07» (згідно з ПКУ – це ставка забруднюючих речовин: «Водень хлористий», «Вуглецю оксид», «Тверді речовини», коди яких, відповідно, «243.1.008», «243.1.009» та «243.1.012»).
7. Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.
Так, наприклад, замість додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Декларації за розміщення малонебезпечних відходів заповнено додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до Декларації.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.
До уваги платників ПДВ: документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН
Нагадуємо, що у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, (далі – Наказ №567).
Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 2 пункту 6 Критеріїв оцінки такими документами є:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
З урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834) до Наказу №567, письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.
Продаж продукції власного виробництва: чи застосовують незареєстрований РРО
Суб’єкти господарювання під час продажу товарів (надання послуг) мусять проводити розрахункові операції на повну суму купівлі/послуги через РРО, зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи, із друкуванням відповідних розрахункових документів.
Підприємствам дозволено не застосовувати РРО у разі торгівлі продукцією власного виробництва. У такому разі розрахунки проводять у касах підприємств із оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою у встановленому порядку.
Якщо підприємство не бажає скористатися пільгою щодо незастосування РРО під час продажу продукції власного виробництва і розраховуватися через касу, воно мусить застосовувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО. Тобто під час торгівлі продукцією власного виробництва проводити розрахунки через не зареєстрований у органах ДФС РРО не можна.
Лист ДФС від 18.07.2017 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Північна ОДПІ Кривого Рогу
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг