Цікавою інформацією ділиться з мешканцями Кривого Рогу наш читач, спеціаліст з автоматизації виробничих процесів Андрій ПИРОГОВ
У 2012 році я був на сміттєпереробному заводі у Бельгії, неподалік від Брюгге.
Завод маленький, розташований на краю невеличкого містечка. Спочатку ми намагалися знайти стовп диму (ну, як у нас в Кривбасі), але таким чином нічого не виявили.
Потім таки за мапою добралися. З труби нічого не видно.
Коли спитали, чи завод працює, нам відповіли "Так".
Після екскурсії я під враженням до сьогодні.
Три ступені очистки викидів: електрофільтр, колонна осаду оксидів сірки та азоту, рукавний фільтр.
Ні біля відділення прийому сміття (у середину не заходили), ні у відділенні спалювання (дві лінії, одна працювала інша була на профілактиці, там проходили) ніякого не те що смороду, неприємного запаху не було.
Окрім того, завод постачає тепло для обігріву осель, гарячу воду до навколишніх селищ і електроенергію (2 МВт генератор) до мережі Бельгії.
І у них на той час ще лишався резерв теплової енергії, щоб вести перемовини на постачання тепла до теплиць, які фермер збирався будувати за парканом заводу.
Щоб ви знали! В Кривому Розі цементний завод може частково спалювати сміття та відходи, але раніше (за тепер не знаю) не могли отримати дозвільних документів. Хоча у Польщі такий самий завод спалює шини, папір, навіть сухий залишок побутової каналізації....
Підготував до публікації
Інокентій РЕЙДЕР,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг