1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Актуальні новини для плаників податків Кривого Рогу від Північної податкової, станом на 13.02.17р.

130217 5

Платники Криворізької північної ОДПІ за січень місяць сплатили до бюджетів 226,0 млн. гривень податків та зборів
Такі цифри озвучив начальник Криворізької північної ОДПІ Олексій Ситнік під час інтерв’ю представникам ЗМІ.
Зокрема, Державний бюджет отримав майже 84,0 млн. гривень, а до місцевого бюджету надійшло 142,0 млн. гривень.
До Державного бюджету у січні цього року надійшло:
податку на доходи фізичних осіб – 26,0 млн. грн.;
ПДВ – 50,5 млн. грн.;
податку на прибуток підприємств – 2,3 млн.грн.;
військового збору – 4,5 млн.грн.
За словами керівника ОДПІ, основними джерелами наповнення місцевої скарбниці є податок на доходи фізичних осіб, земельний податок та єдиний податок.
Так, за січень 2017 року платники Криворізької північної ОДПІ сплатили 78,0 млн. гривень податку на доходи фізичних осіб, від платників земельного податку та орендної плати надійшло 33,1 млн. гривень, від платників, які працюють на спрощеній системі оподаткування, за січень 2017 року бюджет отримав 14,8 млн. гривень.

Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» до підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано пункт 8.
Відповідно до зазначеного пункту ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:
- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів)  100%;
- для земель несільськогосподарського призначення  106%.
На виконання пункту 289.3 статті 289 ПКУ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.
Також Держгеокадастром було повідомлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік та 2006 рік не індексувалася.

Про адміністрування у 2017 році екологічного податку
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, пунктами 12 – 16 розділу І Закону №1791, які набрали чинності з 01.01.2017, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12% ставки екологічного податку, що визначені:
- пунктами 243.1 – 243.4 статті 243 ПКУ, а саме:
• за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, визначених у п.243.1 ст.243 ПКУ;
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 статті 243 та на які встановлено клас небезпечності;
• за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п.243.1 ст.243 ПКУ, та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю);
• за викиди двоокису вуглецю;
- пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;
- пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;
- пунктом 247.1 статті 247 ПКУ за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)
- пунктом 248.1 статті 248 ПКУ за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Збільшені ставки повинні застосовуватися платниками екологічного податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2017 року.

Помилки, допущені платниками при заповненні звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2016 року
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України під час попереднього аналізу звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) за грудень 2016 року знайдено методологічні помилки у заповненні податкової звітності, а саме:
- неправильно застосовано розмір встановлених ставок з Рентної плати;
- не заповнено ширину смуги радіочастот для дозволів з однаковою шириною смуги радіочастот;
- подання звітності платниками, у яких відсутній суб’єкт оподаткування Рентною платою та дозвіл на експлуатацію радіоелектронного пристрою.
З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Рентної плати на правильність застосування ставок Рентної плати, визначених статтею 254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, та дотримання ними порядку заповнення реквізитів податкової звітності з Рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496).

Вартість дарунків, які з 01.01.2017 не оподатковуються ПДФО
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Так, зокрема, уточнена вартість дарунків, які не підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у разі, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 році складає 3200 гривень.
До прийняття змін не підлягала оподаткуванню ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) за умови, якщо їх вартість не перевищувала 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Перехід від’ємного ПДВ до правонаступника у разі реорганізації
Криворізька північна ОДПІ інформує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, зокрема, статтю 198 «Податковий кредит» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 198.7.
Цим пунктом ПКУ передбачено, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:
- приєднання, злиття, перетворення,  підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;
- поділу, виділення,  підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році, розпочалася!
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що з початку 2017 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році.
Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.
Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку, індивідуальний внесок у добробут держави та реалізація права громадян на податкову знижку.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи*). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення** тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
*Звертаємо увагу, що самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).
**Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

У 2017 році посилені вимоги до податкової звітності та обов’язку подання фінансової звітності
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, у частині податкової звітності.
Відповідно до змін, внесених Законом №1797до п.46.1 ст.46 ПКУ, поняття податкової декларації, розрахунку, звіту поширено на документи, в яких відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.
У новій редакції пункту 46.2 статті 46 ПКУ визначено, що фінансова звітність, яка складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток  виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.

Відтепер при поданні звітності до ЦОП йти необов’язково
Криворізька північна ОДПІ звертає увагу платників податків, що за допомогою сервісу “Електронний кабінет платника”,який доступний за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/index.jspx, можливо надання будь-якої податкової звітності, у тому числі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску і Податкової декларації про майновий стан і доходи. При цьому платнику податків нема необхідності приходити до ЦОП ОДПІ.

Внесені зміни до Положення про митні декларації
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що 01.02.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2017 №27 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова №27).
З метою покращення умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, приведення нормативно-правових актів з питань державної митної справи у відповідність із Митним кодексом України Постановою №27 внесено зміни до пунктів 26 та 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій».
Постановою №27 передбачено подання додаткової митної декларації та сплату митних платежів у місяці переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією.
Крім того, відповідно до змін, внесених Постановою №27, митним органом заповнюється та оформляється аркуш коригування у разі внесення до митної декларації змін, пов’язаних із доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку зі скасуванням рішення митного органу, та пов’язаних з коригуванням вартості товару, що вивозиться за межі митної території України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету.
Постанова №27 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 01.02.2017 №19.

Майже 4,5 млн. гривень на допомогу армії сплатили в січні поточного року платники Криворізької північної ОДПІ
Нещодавно за “круглим столом” фахівці Криворізької північної ОДПІ обговорили основні зміни в податковому законодавстві та підвели підсумки сплати податків і зборів у січні 2017 року. Зокрема, серед розглянутих питань, було приділено увагу надходженням військового збору за минулий місяць.
Як повідомив начальник управління Сергій Сосницький, мешканці Криворіжжя та Софіївщини протягом січня 2017 року доправили до державного бюджету 4,5 млн. грн. військового збору, надходження якого, у зрівнянні з минулорічним періодом, зросли на 1,4 млн. грн. (за січень 2016 року зібрано 3,0 млн.грн.).
Надходження військового збору від платників районів міста склали 3,9 млн.грн, серед районів, в яких забезпечено найбільші суми надходжень військового збору, податківець відзначив Саксаганський район – 1,7 млн. грн. та Покровський район – 1,2 млн. грн.
Від платників Криворізького району в бюджет за січень надійшло 382,8 тис. грн. До показника минулого року надходження збільшилися на 42,7 відсотка.
Суб’єкти господарювання Софіївщини поповнили бюджет на 204,5 тис. грн., що на 31,2 відсотка більше від суми надходжень січня 2016 року.
Під час засідання Сергій Сосницький також проінформував, що загалом, за час, коли почав нараховуватись військовий збір в Україні (з серпня 2014 року), платники податків встигли поповнити бюджет на більш ніж 208,0 млн.гривень.

Яка відповідальність передбачена для фізичних осіб – підприємців за неподання або несвоєчасне подання декларації про отримані доходи?
Криворізька північна ОДПІ інформує.
Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, –
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно зі ст.1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, –
тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.).
Дії, передбачені частиною першою ст.1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).

Збільшено суму податкового боргу, менше якої право податкової застави не застосовується
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.
Законом №1797, зокрема:
• збільшено суму податкового боргу, менше якої право податкової застави не застосовується: пунктом 89.2 статті 89 ПКУ передбачено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доповнені обставини, коли арешт майна може бути застосовано
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.
Законом №1797, зокрема:
• доповнені обставини, коли арешт майна може бути застосовано, а саме, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (додано п.п.94.2.8 до п.94.2 ст.94 ПКУ);

Змінено норму пункту 95.5 статті 95 ПКУ про стягнення грошових коштів з рахунків платників податків
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.
Законом №1797, зокрема:
• змінено норму пункту 95.5 статті 95 ПКУ про стягнення грошових коштів з рахунків платників податків, яким передбачено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

Змінено порядок надання розстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу
Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.
Законом №1797, зокрема:
• змінено порядок надання розстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу: пунктом 100.11 статті 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДФС Юрія Ткача на тему: «Надання у користування засобів електронного цифрового підпису та допомоги при генерації відкритих та особистих ключів»
Питання 1. Доброго дня. Які послуги надає Акредитований центр сертифікації ключів ІДД?
Відповідь. Добрий день. Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно – довідкового департаменту надає наступні послуги :
- реєстрація заявників;
- надання у користування надійних засобів ЕЦП;
- допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
- обслуговування посилених сертифікатів ключів заявника (сертифікація відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів);
- надання послуг фіксування часу;
- консультативні послуги за зверненнями підписувачів.
Питання 2. Скажіть, будь ласка, чи можна згенерувати ключі електронного цифрового підпису для директора та печатки на один флеш - носій?
Відповідь. Ні. Для кожного ключа електронного цифрового підпису потрібен окремий носій (флеш-носій, CD/DVD – диск).
Питання 3. Хочу запитати. Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа?
Відповідь. Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа знаходяться на веб-сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі – АЦСК ІДД) www.acskidd.gov.ua в розділах «Форми документів» та «Блокування, поновлення, скасування сертифікатів».
Блокування посиленого сертифіката можна здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписувачем) до АЦСК ІДД засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
ідентифікаційні дані власника сертифіката;
реєстраційний номер сертифіката ключа;
ключову фразу голосової автентифікації.
Письмова заява на блокування посиленого сертифіката подається до АЦСК ІДД або до відокремленого пункту реєстрації користувачів за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (підписувача). У разі, якщо власником сертифіката є юридична особа, підпис уповноваженого представника юридичної особи засвідчується печаткою.
Питання 4. В мене таке питання: Яким чином можна перевірити наявність особистого ключа ЕЦП на носії?
Відповідь. Для перевірки наявності особистого ключа електронного цифрового підпису на носії необхідно включити функцію перегляду прихованих файлів. Результатом перевірки є відображення файлу «Key-6.dat».
При цьому для належної роботи особистого ключа електронного цифрового підпису змінювати ім’я зазначеного файлу забороняється.
Питання 5. Яким чином укласти договір «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді?
Відповідь. Для укладення договору «Про визнання електронних документів» з органом ДФС в електронному вигляді можуть бути використані безкоштовні програми та он-лайн сервіси, надані компаніями – учасниками Меморандуму щодо поліпшення процесу подання звітності, впровадження електронних сервісів та розвитку електронного документообігу, які доступні у розділі «Програмне забезпечення» інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням http://acskidd.gov.ua.
Питання 6. Як завантажити власний посилений сертифікат відкритого ключа?
Відповідь. Посилені сертифікати відкритих ключів необхідно завантажити на персональний комп’ютер користувача з розділу «Пошук сертифікатів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (www.acskidd.gov.ua), використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Код платника податків». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «MyCertificatesandCRLs» локального диску «С:», або можна обрати для цього інший каталог, який у подальшому буде використовуватись в якості файлового сховища.
Питання 7. Які дії платника, якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?
Відповідь. Необхідно перевірити:
- який ключ ЕЦП використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер – директор – електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа.
Якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему, необхідно: звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.

Криворізька північна ОДПІ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Добавить комментарий