1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Підприємців та бухгалтерів Кривого Рогу інформує Північна податкова (10.10.16)

101016 77

Реєстр неприбуткових організацій та установ в Електронному кабінеті платника
Державна фіскальна служба України повідомляє про доопрацювання електронного сервісу Електронний кабінет платника (оновлена версія) в частині розширення функціональних можливостей режиму «Інформація з реєстрів». Зокрема, створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»).
Також найближчим часом за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) буде надано можливість подання реєстраційної заяви за формою 1-РН в електронному вигляді.
Звертаємо увагу, що реєстраційна заява за ф.№1-РН може бути подана засобами електронного зв'язку в електронному вигляді, якщо установчі документи неприбуткової організації оприлюдненні на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (абзац п'ятий пункту 6 Постанови №440).
Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

Щодо сплати фізичною особою транспортного податку, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу).
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Умови, за яких операції з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна не оподатковуються
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується статтею 172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Відповідно до пункту 172.1 статті 172 Кодексу не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Згідно з пунктом 1 статті 121 ЗКУ від 25.10.2001 №2768-III із змінами та доповненнями громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:
- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, у селищах – не більше 0,15 гектара, у містах – не більше 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара.

За якою ознакою у розрахунку за формою №1ДФ відображається сума доходу, отримана та виплачена ФОП від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію?
Відповідно до п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Так, при виплаті доходу податковий агент відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу, використовуючи ставку податку, визначену у ст.167 Кодексу.
Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «102».
Разом з тим, відповідно до п.177.8 ст.177 Кодексу, під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, податкові агенти не утримують податок на доходи у джерела виплати.
При цьому, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких ФОП, відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «157». Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 Кодексу.
Таким чином, сума оподатковуваного доходу, виплачена ФОП, отримана від виду діяльності, який не зазначено у документі, що підтверджує її державну реєстрацію, відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ під ознакою доходу «157».

Скористатись правом на податкову знижку за 2015 рік необхідно до кінця поточного року
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено підпунктом 166.3 статті 166 Кодексу.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:
- квитанціями;
- платіжними дорученнями;
- фіскальними або товарними чеками;
- прибутковими касовими ордерами;
- меморіальними ордерами тощо;
Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік у термін по 31 грудня включно 2016 року.
Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця 2016 року, не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2015 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт 166.4.3 пункту 166.4 статті 166 Кодексу).

Про застосування тимчасових митних декларацій
Державною фіскальною службою України у листі від 26.09.2016 №31558/7/99-99-18-02-03-17 «Про застосування тимчасових декларацій» (далі – лист ДФС №31558) повідомила, що законодавством України з питань державної митної справи чітко визначені умови подання тимчасових митних декларацій в рамках процедур митного контролю та оформлення, умови визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією та вимоги щодо надання відмови у митному оформленні.
З текстом листа №31558 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/listi/69820.html

За три квартали 2016 року необхідно звітувати за новими формами розрахунків податку на прибуток нерезидента
Нагадуємо, що, починаючи з декларування за 3-и квартали 2016 року, подання:
- Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності (далі – Розрахунок 1);
- Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 (далі – Розрахунок 2)
здійснюється за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №923/29053 (далі – наказ №544).
Також нагадуємо, що Державною фіскальною службою України листом від 02.09.2016 №29468/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження форми та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – лист ДФС №29468) надані роз’яснення щодо порядку подання та заповнення Розрахунку 1 та Розрахунку 2 і додатків до них за новими формами.
Лист №29468 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69554.html
Подання зазначених Розрахунків за три квартали 2016 року здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Отже, граничний термін їх надання – 09.11.2016.

Про перейменування деяких територіальних органів Державної казначейської служби
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 27.09.2016 №665 (далі – Постанова №665) у рамках декомунізації перейменував 50 управлінь Державної казначейської служби у районах, районах у містах та містах.
Згідно з додатком до Постанови №665 перейменовані територіальні органи Державної казначейської служби у наступних областях:
- Дніпропетровській області – 11;
- Донецькій – 10;
- Житомирській – 2;
- Запорізькій – 3;
- Кіровоградській – 2;
- Луганській – 5;
- Миколаївській – 1;
- Одеській – 5;
- Полтавській – 1;
- Рівненській – 1;
- Харківській – 7;
- Херсонській – 1;
- Чернігівській області – 1.
Як повідомляється на Урядовому порталі, зазначену Постанову розроблено на виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», постанов Верховної Ради України, рішень органів місцевого самоврядування.

До уваги представників громадськості!
11 жовтня 2016 року у приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбудеться розширене засідання "круглого столу" на тему: "Співпраця державної фіскальної служби з громадськістю".
Засідання проведе виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
До участі в роботі «круглого столу» запрошуються представники громадських організацій та ЗМІ, депутати всіх рівнів.
Початок проведення: об 11-00 годині.
Місце проведення: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А.
Реєстрація учасників заходу до 11-00 год. 10 жовтня 2016 року за телефонами: (056) 374-31-32 та (056) 374-31-71.

З початку року до зведеного бюджету надійшло 470,2 млрд. гривень
За оперативними даними протягом січня-вересня 2016 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 470,2 млрд. грн. Про це повідомив директор департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.
За його словами, надходження на 102,9 млрд. грн., або на 28,0 відс., перевищили показники відповідного періоду 2015 року.
«З початку року до державного бюджету забезпечено 365,9 млрд. грн., Місцеві бюджети на розвиток своїх регіонів отримали 104,3 млрд. гривень», - розповів Микола Чмерук.
Збір коштів до зведеного бюджету у січні-вересні 2016 року склав 534,0 млрд. грн., що на 121,1 млрд. грн., або +29,3 відс., більше аналогічного періоду 2015 року., у т. ч. до державного бюджету – 429,6 млрд. гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету в січні-вересні 2016 року склали 365,9 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 101,8 відс., додатково забезпечено 6,5 млрд. гривень.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 102,8 відс. (+3,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 108,3 відс. (+3,2 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 105,3 відс. (+2,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 115,2 відс. (+4,8 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 119,6 відс. (+4,2 млрд. грн.), ввізного мита – 102,1 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 142,5 відс. (+2,2 млрд. грн.) тощо.
У розрізі основних платежів у січні-вересні 2016 року приріст до відповідного періоду 2015 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 29,9 відс. (+29,6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 31,8 відс. (+10,1 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 30,2 відс. (+9,3 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 43,3 відс. (+12,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 29,1 відс. (+8,1 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 32,5 відс. (+6,4 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – на 46,5 відс. (+8,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,5 раза (+4,5 млрд. грн.), екологічного податку – на 34,9 відс. (+0,3 млрд. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 63,7 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 94,5 млрд. гривень.

У разі наявності договору на видалення та утилізацію відходів, суб’єкти господарювання не є платниками екологічного податку
Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Отже, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).
У разі відсутності договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, визначаються як платники екологічного податку.
Зазначена норма передбачена пп.14.1.223 ст.14 та пп. 240.1.3 ст. 240 Податкового кодексу України.

Чи оподатковується допомога надана благодійною організацією на лікування?
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації.
Підтвердними документами, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Зазначена норма визначена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу України.

Як оподатковуються будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням?
Криворізька північна ОДПІ інформує, що зазначена норма визначена п.п. 14.1.235 ст. 14 та п.п. 266.2.2 «ж» ст. 266 Податкового кодексу України.
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
При цьому, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно.
Отже, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються ними для виробництва сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах та її переробки на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах.
Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, що використовуються не за призначенням, оподатковуються на загальних підставах.

Якщо фізична особа продає рухоме майно юридичній особі чи підприємцю, така особа вважається податковим агентом
Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі функції податкового агента.
При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 Податкового кодексу з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
Зазначена норма передбачена п.173.3 ст.173 Податкового кодексу України.

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності відокремленим підрозділом несе юридична особа
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.
Отже, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання відокремленим підрозділом юридичної особи податкових декларацій (розрахунків) несе юридична особа, до складу якої входить такий відокремлений підрозділ.
Зазначена норма передбачена п.п. 47.1.1 ст. 47 та п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України.

При наданні в оренду земельної ділянки пільга з земельного податку втрачається
Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Тобто, юридичні особи, які користуються пільгами земельного податку та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладання договору оренди.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Зазначена норма передбачена п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України.

Нерезиденти є платниками податку на прибуток підприємств
Платниками податку на прибуток - нерезидентами є:
юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.
Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Зазначена норма передбачена п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України.

Вартість подарунку, що не перевищує 50% мінімальної заробітної плати не оподатковується податком на доходи фізичних осіб
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, якщо вартість подарунка, який надається платнику податків не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 грн.), то вона не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та відображається у податковому розрахунку ф. N 1ДФ за ознакою доходу "160".
У разі якщо вартість подарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується за ставкою 18% як додаткове благо з урахуванням підвищуючого коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 Кодексу, та відображається у податковому розрахунку ф. N 1ДФ за ознакою доходу "126".
Зазначена норма визначена пп. 165.1.39 ст. 165 Податкового кодексу України.

Камеральна перевірка проводиться без будь-якого спеціального рішення керівника та направлення
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами фіскального органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами фіскального органу і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
Зазначена норма визначена ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України.

Під час проведення перевірки платник податків не має права подавати уточнюючі декларації
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання.
Разом з тим, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний період з відповідного податку і збору, який перевіряється.
Зазначена норма передбачена ст. 50 Податкового кодексу України.

Криворізька північна ОДПІ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Добавить комментарий