Новини Кривого Рогу

Актуальні новини для підприємців і бухгалтерів Кривого Рогу від Північної податкової станом на 3 жовтня 2016 року

Податковий календар вересня 2016 року
Криворізька північна ОДПІ звертає увагу, що
30 вересня, п'ятниця, останній день сплати:
- податку на додану вартість за серпень 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
- акцизного податку за серпень 2016 року;
- плати за землю за серпень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за серпень 2016 року;
- податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за серпень 2016 року на поточний або депозитний банківській рахунок; на вклади членів кредитної спілки;
- військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за серпень 2016 року.

Підприємствам, які готові відмовитися від сумнівних податкових кредитів, гарантують підтримку і допомогу
Про це заявила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук під час зустрічі з керівниками сільськогосподарських підприємств: «Я хочу, щоб ви знали – всі схеми ми знаємо і бачимо, – сказала Томчук. – Ця ситуація знаходиться не тільки на контролі ДФС, але і правоохоронних органів. Але ми дійсно зацікавлені, щоб ви працювали, бо в державі сьогодні складна ситуація. Запевняю, у нас немає наміру впроваджувати якісь страшні заходи проти бізнесу. Навпаки. Ми готові підтримати вас і допомагати вам. Працює бізнес – живе країна», – підкреслила Оксана Томчук.
Крім масштабного використання в аграрному бізнесі сумнівних податкових кредитів, Оксана Томчук окреслила ще низку проблем в цій галузі. Серед основних, це ухилення від сплати податків і зборів з фонду оплати праці: «Держава крок з свого боку зробила, – відзначила Оксана Томчук. – Ставка ЄСВ істотно у 2016 році знижена. Робіть і ви свій крок – легалізуйте зарплату, припиніть платити в «конвертах».
Також, Оксана Томчук говорила з аграріями про розрахунки за земельні паї: «Перегляньте орендну плату у поточному році добровільно, внесіть відповідні зміни у договори, заплатіть орендодавцям індексовану плату, не очікуючи судових справ, - звернулася до аграріїв Оксана Томчук. – Давайте навчимося говорити правду і працювати чесно. Повторюю, задача ДФС сьогодні – зробити для вас максимально сприятливі умови, а не створювати вам проблеми з правоохоронними органами. Ми готові вас вислухати і допомогти. Звертайтеся – я відкрита і зустрінусь з кожним», – заявила Томчук, підводячи підсумки зустрічі.

ДФС проведе опитування для оцінки якості обслуговування
Понад 1,3 млн платників податків оцінюватимуть якість обслуговування у службі. У рамках створення сучасної системи обслуговування платників податків протягом жовтня 2016 року ДФС за підтримки Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ) буде проведено широкомасштабне опитування.
Це опитування дозволить ідентифікувати проблемні питання, які виникають при взаємодії громадян з фіскальними органами, та оперативно вирішити їх. Отримані результати будуть використані для підготовки плану дій з удосконалення сервісів ДФС, для навчання і мотивації працівників, що повністю відповідає стратегії розвитку ДФС на 2016-2018 роки.
Опитування буде анонімним та добровільним. Усі відповіді залишаться конфіденційними і будуть використані виключно в цілях опитування.
Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному веб-порталі ДФС та сторінці ДФС у Facebook одразу після їх опрацювання.

З початку року бюджету відшкодовано понад 24 мільйони гривень збитків від фінансових злочинів
Протягом січня – серпня 2016 року слідчі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області розслідували 527 кримінальних проваджень, з яких 373 – прийнято до провадження у поточному році.
Досудове розслідування закінчено з 169 кримінальних провадження, з яких до суду з обвинувальним актом направлено 45 проваджень, а також 28 кримінальних провадження направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Ще 96 кримінальних проваджень закрито.
Крім того, за вісім місяців 2016 року за підслідністю направлено 93 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень 39 кримінальних провадження. Зупинено 14 кримінальних проваджень.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж січня – серпня поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйони 494 тисячі гривень.

Актуально для платників єдиного внеску: про рахунки для його сплати!
Звертаємо увагу, що Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розрізі областей розміщено на головній сторінці веб-порталу ДФС України у розділі «Законодавство» – підрозділ «ЄСВ» за посиланням:
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/214641.html
Для отримання інформації щодо рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, що обліковуються в органах ДФС Дніпропетровської області, необхідно завантажити у Додаткових матеріалах: «Дніпропетровська область».
Звертаємо увагу, що з 01.09.2016 діють нові рахунки єдиного внеску по реорганізованим ОДПІ Дніпропетровської області.
У результаті проведеної реорганізації державних податкових інспекцій області:
- Верхньодніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з Вільногорським, Жовтоводським, Криничанським, П’ятихатським відділеннями приєдналась до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
- Східно-Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області разом з Межівським, Першотравенським, Петропавлівським, Покровським відділеннями приєдналась до Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області;
- Криворізька центральна ОДПІ ДФС у Дніпропетровській області разом з Софіївським відділенням приєдналась до Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Тому для платників єдиного внеску, які обліковуються в реорганізованих ОДПІ, нові рахунки розміщені на головній сторінці офіційного субсайту «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області»: кнопка «Бюджетні рахунки» – розділ «Рахунки місцевих та державних бюджетів для платників» – підрозділ «Перелік рахунків за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» за посиланням:
http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Яким чином оподатковується дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від видів діяльності, не зазначених в реєстраційних даних платника податку?
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Пунктом 177.8 ст.177 Кодексу визначено, що під час нарахування (виплати) ФОП від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п.14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Щодо коду документа
Повідомляємо, що у зв'язку зі зверненнями суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Державною фіскальною службою України листом від 13.09.2016 р. № 30393/7/99-99-18-02-01-17 було надано роз’яснення щодо коду документу,а саме: при декларуванні упаковок, етикеток, марок акцизного податку та інших подібних товарів, що ввозяться у митному режимі тимчасового ввезення на безоплатній основі на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо комерційної операції та у подальшому будуть вивезені за межі митної території України разом з відповідними товарами, переміщення яких є комерційною операцією, відомості про відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), умовами якого передбачені комерційна операція щодо основних товарів та безоплатне переміщення таких інших товарів, вносяться до графі 44 митної декларації під кодом документа "4000" відповідно до Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 N 1011 (некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт).
При вивезенні таких товарів разом з товарами, переміщення яких є торговою операцією, відомості про відповідні договори (контракти) зазначаються в загальному порядку.
(Лист ДФС України від 13.09.2016 р. № 30393/7/99-99-18-02-01-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/69680.html)

Щодо порядку відкриття рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ у разі повторної реєстрації особи як платника ПДВ
Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 2001 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (далі - Порядок N 569).
Відповідно до пункту 4 Порядку N 569 рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) відкривається платнику податку Державною казначейською службою (далі - Казначейство) автоматично на безоплатній основі.
Згідно з пунктом 6 Порядку N 569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка/ додаткового електронного рахунка у день відкриття рахунка. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронних рахунків.
У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку N 569).
Згідно з інформаційними базами даних ДФС, платнику податку відкрито новий електронний рахунок.
(Лист ДФС України від 30.08.2016 р. № 18745/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69722.html )

Щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу
Відповідно до пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385.
Розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу згідно з пунктом 100.1 статті 100 Кодексу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 Кодексу.
Отже, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов’язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 Кодексу нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням).
Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України згідно із частиною п’ятою статті 124 Конституції України та статтею 14 КАСУ.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.
(Лист ДФС України від 21.09.2016 № 20548/6/99-99-17-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69773.html)

Роман Насіров: За 8 місяців до зведеного бюджету надійшло 475 млрд грн. податків
У січні-серпні 2016 року до зведеного бюджету надійшло майже 475 млрд гривень податків. Про це під час засідання Уряду заявив голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
«Завдяки системному реформуванню Державної фіскальної служби збільшено надходження до Зведеного бюджету України. У січні-серпні 2016 року до зведеного бюджету надійшло 474,9 млрд грн., тоді як у минулому році - 364,4 млрд грн. Таким чином, цьогорічний показник на 110,4 млрд гривень перевищує показник минулого року», - зазначив очільник відомства.
За словами Романа Насірова, за вісім місяців поточного року до загального фонду держбюджету надійшло 382 млрд гривень, до місцевих бюджетів – майже 93 млрд гривень.
«За січень-серпень збільшено надходження платежів до місцевих бюджетів майже на 50% (на 30,2 млрд грн.) у порівнянні з відповідним періодом 2015 року», - додав Голова ДФС.

Щодо оподатковання податком на доходи фізичних осіб сум комунальних платежів, яка відшкодовуються податковим агентом фізичній особі - орендодавцю, відповідно до договору оренди
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс), дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця щодо доходу, отриманого від надання в оренду нерухомого майна є орендар.
Відповідно до п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Враховуючи вищевикладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі - орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (18 відсотків).

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг)?
Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (абзац другий п. 164.6 ст. 164 Кодексу).
Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі - Закон №909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах,організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Крім того, Законом №909 до Кодексу внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків зокрема, для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки Законом №909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків.

Перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки
Отримати знижку мають можливість всі громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати і сплачують податок на доходи фізичних осіб.
Нагадуємо, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
До даного переліку включається:
- частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу України;
- сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу щу розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
- сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
- сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України (у 2016 році – 1930 грн.);
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2014 році – 965 грн.);
- сума витрат платника податку на:
а)оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
б) оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Нагадуємо, для реалізації платниками податку права на податкову знижку строк подання декларації до 31 грудня 2016 року.

Перелік документів для реєстрації РРО
Криворізька північна ОДПІ нагадує про те, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг повинні застосовувати зареєстровані в податковій інспекції за основним місцем обліку персоналізовані опломбовані РРО, які переведені у фіскальний режим роботи. Реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу:
заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО, яка має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем із зазначенням дати подання;
копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Копії документів засвідчуються підписом керівника суб'єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи - підприємця.

Декларація з податку на прибуток для сільгоспвиробників
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
- виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 ПКУ, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що для виробників сільськогосподарської продукції встановлено річний податковий (звітний) період.
З огляду на викладене, якщо виробник сільськогосподарської продукції, який з 01.01.2016 перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи на загальну систему оподаткування, отримав за підсумками попереднього звітного (податкового) року дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва у розмірі не менш як 50 відсотків загальної суми доходу, то такий сільськогосподарський товаровиробник може для цілей оподаткування податком на прибуток використовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Такому платнику слід подати окремо Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897 (далі - Декларація), за період з 01.01.2016 по 01.07.2016, а починаючи з 1 липня 2016 року, можна застосовувати річний податковий період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.
Крім того, з метою ідентифікації виробника сільськогосподарської продукції при складанні Декларації у полі 9 "Особливі відмітки" Декларації проставляється позначка щодо належності його до відповідної категорії.
У випадку застосування виробником сільськогосподарської продукції податкового (звітного) періоду, який починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, тобто з 1 січня по 31 грудня звітного року, позначка у полі 9 "Особливі примітки" Декларації щодо належності до категорії виробника сільськогосподарської продукції не проставляється. При цьому порядок обчислення та сплати податку на прибуток здійснюється таким підприємством на загальних підставах.

Щодо оподаткування оренди землі
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ), Законом України від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон N 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до ст. 13 Закону N 161 та ст. 759 ЦКУ договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди (ст. 15 Закону N 161).Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону N 161). При цьому перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ст. 32 Закону N 161).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦКУ). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Пунктом 1 ст. 1225 ЦКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ, у разі смерті платника податку - орендодавця (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податку.
У разі якщо податковим агентом (орендарем) після смерті фізичної особи (орендодавця) за договором оренди землі продовжується нарахування орендної плати, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у податковому розрахунку форми N 1ДФ, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.
Разом з цим у податковому розрахунку форми N 1ДФ відображається орендна плата за договором оренди землі, яка нарахована податковим агентом - орендарем на користь спадкоємців, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.

Способи подання податкових декларацій до контролюючих органів
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Якщо поштового відправлення було зіпсоване чи мала місце затримка його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому випадку платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації (п. 49.6 ст. 49 ПКУ).
Отримавши повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення, платник податків протягом п'яти робочих днів з дня такого отримання зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у надісланій податковій декларації, протягом строків, установлених Податковим кодексом.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається лише в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Терміни сплати податку на додану вартість
Державна фіскальна служба України листом від 05.09.2016 № 19222/6/99-95-42-01-15 повідомила про терміни сплати ПДВ.
Зокрема, листом роз’яснено, що відповідно до статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний податковий період, що дорівнює, зокрема:
календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Кодексу);
календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Згідно з п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації.

Чи звільняються спрощенці від сплати єдиного внеску за періоди, в яких не отримували дохід?
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є ФОП, в тому числі ФОП платники ЄП.
Для ФОП платників ЄП ЄВ нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – це сума ЄВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка ЄВ що дорівнює 22 відс. бази нарахування.
ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати ЄВ за себе мають ФОП платники ЄП за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Таким чином, ФОП платники ЄП сплачують ЄВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є ФОП платники ЄП за умови, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Як повідомити податковий орган у разі придбання юридичною особою транспортного засобу?
Відповідно до п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розд. VIIІ Порядку).
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП (додаток 11 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку).
Таким чином, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для господарських потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.
У графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.

Криворізька північна ОДПІ,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Додати коментар