1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Актуальні новини для платників податків Кривого Рогу від Північної МДПІ Кривого Рогу станом на 5 вересня 2016 року

50916 22

За сім місяців фізичні особи - підприємці, які обрали cпрощену систему оподаткування, сплатили в місцеві бюджети Дніпропетровщини 474,2 млн. грн. єдиного податку
Протягом січня – липня 2016 року місцеві громади Дніпропетровської області отримали від підприємців «спрощенців» 474,2 млн. грн. єдиного податку, що на 184,4 млн. грн., або на 63,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.
На початок серпня поточного року спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують майже 75,5 тисяч підприємців.
Найбільш численною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 40,7 тисяч підприємців. У першій групі перебуває понад 9,6 тисяч платників єдиного податку, у третій – 25,1 тисячі.
Станом на 11.08.2016 за І півріччя 2016 року підприємцями - платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 6351,2 млн. грн., що на 1964,8 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року (або на 44,8 %), сума єдиного податку до сплати склала 308,7 млн. грн., що на 139,2 млн. грн. більше, ніж за відповідний період 2015 року (або на 82,1%).

Щодо оподаткування податком на додану вартість орендної плати за землю
Відповідно до статті 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі" орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Тобто орендна плата за землю – це відшкодування (компенсація) отриманої (або яка буде отримана) послуги з оренди землі (плата за можливість користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі).
Отже, операція з надання земельної ділянки в оренду згідно з договором оренди землі для орендодавця є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Разом з тим підпунктом 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України встановлено, що звільняється від оподаткування податком на додану вартість орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів.
(Лист ДФС України від 04.08.2016 № 26595/7/99-99-15-03-02-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/69309.html)

Щодо сплати транспортного податку
Інформуємо щодо сплати транспортного податку фізичною особою, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досяг 5 років.
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).
Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Кодексу обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Кодексу передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Кодексу).
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Про реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОК ПП)
Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 63.5 статті 63 розділу Кодексу всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 70.9 статті 70 розділу Кодексу та пункту 10 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779 (далі – Положення), передбачено, що за зверненням фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення, відповідно до порядку, визначеного цим Положенням (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Згідно із пунктом 70.17 статті 70 Кодексу обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків – фізичних осіб.
Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, видані контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов’язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Щодо проведення перевірки у разі вилучення документів правоохоронними органами
Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація щодо проведення перевірки у разі вилучення документів правоохоронними органами.
Відповідно до пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому пункту 85.9 статті 85 Кодексу, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
(Лист ДФС від 29.06.2016 №14128/6/99-99-14-03-03-15 розміщено на веб-порталі ДФС за посиланням:
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68817.html.

Якщо у день звільнення не виплатили зарплату: що мають знати працівник та роботодавець
Відповідно до норм Кодексу законів про працю роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і виплатити всі суми, що належать йому від підприємства, установи чи організації. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплату має бути проведено не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (статті 47 та 116 Кодексу законів про працю).
Статтею 117 Кодексу законів про працю передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме: у разі невиплати з вини працедавця належних звільненому працівникові сум, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа чи організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отож, якщо звільнений працівник оскаржив у суді затримку розрахунку при звільненні, дохід у вигляді суми середньої заробітної плати на підставі рішення суду нараховується за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий дохід оподатковується податковим агентом податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором - 1,5 відсотка у місяці його фактичного нарахування з відображенням у формі № 1-ДФ за ознакою "127".
Згідно Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.

Щодо ведення Реєстру неприбуткових організацій
Нагадуємо, що 16.07.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова).
Державною фіскальною службою України листом від 25.08.2016 №28602/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440» (далі – лист ДФСУ №28602) надані роз’яснення з питання належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Постанова прийнята на виконання вимог Закону України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» відповідно до підпункту 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та визначає дії контролюючих органів та неприбуткових підприємств, установ та організацій (далі – неприбуткові організації) у перехідний період, з метою встановлення відповідності установчих документів неприбуткових організацій вимогам Кодексу для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), затвердженого Постановою.
У листі ДФСУ №28602 визначено алгоритм дій та особливості перебування у Реєстрі у перехідний період до 1 січня 2017 року, а саме стосовно:
- направлення запитів неприбутковим організаціям;
- розгляду наданих неприбутковими організаціями копій документів;
- включення неприбуткової організації до нового Реєстру;
- приведення установчих документів у відповідність до вимог Кодексу;
- виключення неприбуткових організацій з Реєстру;
Крім того, надані роз’яснення щодо основних положень нового Порядку, а саме стосовно:
- зміни структури кодів ознаки неприбутковості;
- зменшення обсягів даних та відкритого доступу до Реєстру;
- подання документів для включення до Реєстру;
- контролю за достовірністю та актуалізацією даних Реєстру;
- реєстрації змін щодо неприбуткової організації;
- форм додатків до Порядку.

Більшість звернень на «Пульс» стосуються податкової тематики
Протягом січня-липня поточного року на антикорупційний сервіс ДФС «Пульс» надійшло 3313 звернень, переважна більшість з яких – на податкову тематику. Про це повідомив директор Інформаційно-довідкового депратаменту ДФС Іван Романов.
За його словами, з податкових питань надійшло 2810 звернень, або 84,8 відс., з митної тематики – 503, або 15,2 відсотка.
«Більшість звернень, які надходять на «Пульс», опрацьовуються протягом 3 днів. Наше головне завдання – оперативно, в найкоротший строк надати відповідь платнику податків або посприяти у вирішенню його питання. Із загальної кількості звернень завершено розгляд 3271, про результати яких поінформовано усіх заявників», – зазначив Іван Романов.
Посадовець розповів, що здебільшого суб’єкти господарювання та громадяни зверталися для вирішення проблем, які виникають при подачі звітності та реєстрації податкових накладних. За вказаний період надійшло 1360 таких звернень.
Організацією роботи ДФС та її територіальних органів цікавилися 889 заявників, роботою ЦОПів – 71.
Щодо електронного адміністрування ПДВ надійшло 280 звернень,затримок митного оформлення товарів – 258, черг на митних постах – 87, перевірок суб’єктів господарювання – 65, реєстрації платником ПДВ – 63.
Безпосередньо антикорупційної тематики стосувалося 143 звернення.
«Для визначення фаховості наданих відповідей ми провели опитування серед наших клієнтів, які зверталися на «Пульс» протягом 7 місяців поточного року. Позитивним є той факт, що 91,3 відсотка опитаних повністю задоволені результатами розгляду їх звернень», – підкреслив Іван Романов.

Урядом офіційно затверджено право здійснення ДФС контрольно-дозвільних процедур з переміщення товарів у зоні АТО
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту деяких категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» Урядом внесено зміни в акти Кабінету Міністрів України.
Відповідну постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 23 серпня 2016 року №527 оприлюднено на Урядовому порталі.
Постановою внесено до Положення про Державну фіскальну службу України завдання щодо здійснення контрольно-дозвільних процедур з переміщення товарів (вантажів) у районі проведення антитерористичної операції.
Крім того, упорядковано питання надання особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС статусу учасника бойових дій, врегульовано можливість отримання ними санаторно-курортних путівок, визначено норми харчування тощо.
Нагадаємо, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту деяких категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» було ухвалено 2 лютого 2016 року. Ним визначено право офіцерів спецпідрозділу податкової міліції ДФС «Фантом» на отримання статусу учасника бойових дій.

Роман Насіров: З початку року до місцевих бюджетів надійшло 77,9 млрд гривень
Протягом січня-липня поточного року надходження до місцевих бюджетів становили 77,9 млрд грн. Про це зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
«При цьому у липні до місцевих бюджетів сплачено 12,8 млрд грн, що на 47,8% більше від фактичних надходжень у липні 2015 року», - підкреслив очільник відомства.
Серед регіонів за сумою сплати податкових платежів до місцевих бюджетів станом на 1 серпня 2016 року лідирує Київ. Столиця збільшила відрахування в січні-липні 2016 року порівняно з відповідним періодом минулого року на 40,5% – з 6,8 млрд грн. до 9,5 млрд грн. На друге місце за розміром надходжень вийшла Дніпропетровська область. За 7 місяців 2016 року областю до місцевого бюджету сплачено 7,6 млрд грн., що на 39%, або на 2,1 млрд грн., більше у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року.
Роман Насіров додав, що основним бюджетоформуючим платежем для місцевих бюджетів є податок та збір на доходи фізичних осіб: «По податку та збору на доходи фізичних осіб надходження за січень-липень склали 42,6 млрд грн., що на 46,8% або 13,6 млрд грн. більше, ніж у січні-липні 2015 року».

Роман Насіров: За принципом «єдиного вікна» оформлено понад 300 заявок
З 1 серпня на оформлення за принципом «єдиного вікна» подано 398 заявок, з них оформлено – 315 заявок. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
За його словами, найбільше заявок подано на Київській та Київській міській митниці, Чернівецькій, Львівській та Житомирській. Жодної заявки на оформлення через систему «Єдиного вікна» не подали на Закарпатській та Кіровоградській митницях.
«Тільки за 29 серпня через «Єдине вікно» відбулося 21 оформлення. Більшість заявок подаються та оформлюються переважно на митницях центральних та західних регіонів», - додав очільник відомства.
Нагадаємо, з 1 серпня 2016 року на пунктах митного контролю запрацювала автоматизована система «Єдине вікно», яке має на меті пришвидшити оформлення експортно-імпортних операцій. Це - один з елементів реформування митниці.
Система є повністю автоматизованою, дозволяє подавати документи один раз в одне місце і мінімізує контакти з держслужбовцями. «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України і про результати його державного контролю.

Щодо подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток та відображення сум ПДВ у бухгалтерському обліку
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N996).
Щодо подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, то відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абзац 2 п. 50.1 ст. 50 Кодексу).
(Лист ДФС України від 28.07.2016 р. № 16199/6/99-99-15-02-02-15)

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?
Для цілей оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розд. XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
- 3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
- 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку четвертої групи.

Чи підлягає оподаткуванню одноразова грошова допомога, що надається військовослужбовцю внаслідок отримання інвалідності (каліцтва)?
Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції Закону України від 04.04.06 № 3597-ІV із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2232).
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2011), зокрема, ст. 16 Закону № 2011.
Згідно з ст. 23 Закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Враховуючи вищенаведене, якщо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців здійснюються відповідно до Закону № 2232 та Закону № 2011 з врахуванням вимог пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

В який термін підзвітна особа надає Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при виконанні окремої цивільно-правової дії корпоративною платіжною карткою?
Відповідно до п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
Згідно з п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:
а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі можна не пізніше 180 календарних днів від дати складання
Державна фіскальна служба України листом від 14.07.2016 р. N 15251/6/99-95-42-01-15 надала роз’яснення щодо термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Згідно з статтею 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.
Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Пунктом 1201.2 ст. 1201 Кодексу визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю — платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Отже, згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

Питання з податку на нерухомість та земельному податку є приводом завітати до ОДПІ
Днями, в Криворізькій північній ОДПІ відбувся брифінг заступника начальника ОДПІ Владислава Воінова для представників засобів масової інформації.
Серед питань які піднімалися на брифінгу особливу увагу займало місце питання декларування доходів громадян, отриманих у 2015 році, нарахування та сплата податку на нерухомість та податку на землю мешканцями Покровського, Тернівського, Саксаганського та Довгинцівського районів міста.
Він повідомив, що фахівцями Криворізької північної ОДПІ проводилась широкомасштабна масово – роз’яснювальна робота з мешканцями визначених районів міста як з питань нюансів нарахування зазначених платежів, так і термінів сплати.
Звернув увагу, що громадяни у цьому році сплачуватимуть податок за власність, якою вони володіли у 2015 році за ставками та у порядку, які діяли у минулому році.
„Загальна сума нарахованого податку на нерухомість склала 318 тис.грн. по 1420-ти громадянам, сума податку на землю склала 7,4 млн.грн по 33-м тис. власникам земельних ділянок”, - відмітив податківець.
Наприкінці, Владислав Воінов зазначив, що одним із основних пріоритетів у роботі Криворізької північної ОДПІ є налагодження партнерських відносин з платниками податків та запросив всіх власників комерційної і житлової нерухомості, а також земельних ділянок при виникненні будь-яких питань стосовно нарахованих сум податку на нерухомість з'явитися в центр обслуговування платників Криворізької північної ОДПІ для звірки даних щодо об'єктів і сум платежів.

У поточному році, свій дохід задекларували 3755 громадян
Нещодавно в Криворізькій північній ОДПІ відбулась зустріч заступника начальника Владислава Воінова з представниками ЗМІ. В своєму інтерв’ю посадовець висвітлив підсумки кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2015 році.
„У поточному році, свій дохід задекларували 3755 громадян, сума задекларованого доходу склала 286,0 млн.грн., що на 19 відс. або на 54 млн.грн вище, ніж за аналогічний період минулого року”, - зазначив заступник керівника інспекції.
Владислав Воінов відповів на питання журналістів щодо видів доходів, які перевежно декларують громадяни міста. За словами податківця, у розрізі джерел отриманих доходів, левова частка припадає на дохід, отриманий у вигляді спадщини (близько 70 млн.грн задекларовано 624 громадянами), дохід від продажу транспортних засобів (21 млн.грн задекларовано 134 громадянами), інвестиційний дохід і дохід у вигляді додаткового блага задекларували 279 громадян на суму 13,0 млн.
„За підсумками річного декларування до місцевого бюджету сплачено 7,3 млн.грн., що на 1,2 млн.грн. або на 16 відс. більше ніж за підсумками минулого року. Сума сплаченого військового збору склала 1,4 млн.гривень”, - повідомив посадовець.

Північна податкова Кривого Рогу
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг

Добавить комментарий