Дружина загиблого в АТО Юрія МАЛЬКОВА Світлана розповіла, яким він був, і як вбили її половинку... Весь Кривий Ріг схиляє голову на його пам’ять...
...Я ніколи не була на війні, але там, на сході України, вбили, розстріляли половину мене.
Юрій Станіславович Мальков, позивний «Оптовик» ( 25.08.1986 – 01.05.2017)
30 років...
Народився 25.08.1986 року в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область), Україна.
Навчався в Кривому Розі.
Юра вже у 16 років мав свій перший заробіток, який витратив на стрибок із парашутом. За життя він встиг здійснити 3 стрибки, та пишався цим.
Мій майбутній чоловік навчався у Тернівському технікумі Криворізького технічного університету (2003-2006 р)
З 2006 року працював помічником машиніста. З 2010 року вже був машиністом тепловоза.
Закохався в мене, коли йому було 13 років. Але, навіть подорослішавши, жодного разу не підійшов, вважав, що я не зверну на нього своєї уваги.
Ми ще не знали, але це була наша доля. І звела вона нас ще раз, коли Юркові було вже 27, половина життя за спиною. Одружилися на річницю знайомства. А вже через місяць він поїхав на війну.
Юра – той доброволець, яких хоче бачити Україна. Не порадившись ні з ким, пішов до військомату на самому початку, ще у 2014-му році, записався та став до лав армії України.
Юра б ніколи мовчки не дивився зі сторони, як найсміливіші чоловіки боронять його рідну землю, тому не вагався, вважав це своїм обов’язком. А я підтримала його рішення.
Звання: молодший сержант
Військовослужбовець 43-го ОМПБ «Патріот» 53-ї ОМБр, Збройні Сили України.
Був кулеметником бойової машини й командиром відділення 43-го ОМПБ (окремого мотопіхотного батальйону) «Патріот» 53-ї ОМБр.
Побратими Юри дали йому позивний "Оптовик", казали «будеш сепаратистів оптом класти», та посміхалися.
Згодом підписав контракт в 53-ю бригаду. Воював в районі Горлівки у 2014 році, пізніше на Світлодарській дузі, де і загинув.
Андрій Новохатько, двоюрідний брат загиблого, говорить, що Юрій пішов служити у 43-й батальйон ще півтора роки тому. Андрій також військовослужбовець та воював за Україну, пройшов Іловайськ та побував у полоні.
Знаєте, мій чоловік встиг стати прекрасним батьком! В нашій новоствореній сім’ї народилася дочка. Народилася на свято – День Всіх Закоханих, що в лютому.
Найбільше радості приносили розмови з дочкою по телефону – у свої два рочки вона вивчила 10 віршів, та розповідала татові, поки той сидів з автоматом в руках у сирому бліндажі.
Поки Юрій ніс службу в зоні бойових дій ми дорослішали і чекали його з війни.
А потім він загинув... Того чорного дня, ввечері група українських військових потрапила під потужний обстріл з боку російських найманців.
Троє розвідників намагались врятувати пораненого побратима Юрія Малькова. Але не вдалося, в результаті мінометного обстрілу ворога троє військових загинули. Військових, що не кинули один одного:
Юрій Мальков, Анатолій Біжко та Сергій Смірнов, ще один розвідник був поранений.
Загинув 01.05.2017 року внаслідок російського вторгнення в Україну. На передовій поблизу селища Луганське (Світлодарська Дуга), Донецької області, Україна.
06 травня 2017 року у присутності СММ та ОБСЄ, вдалося забрати загиблих та поховати гідно.
Мій чоловік загинув як справжній воїн – зі зброєю в руках. А в моїх руках його остання смска : «живий, все добре, люблю тебе»
8 травня у нашому рідному місті офіційний день жалоби, приспущені державні прапори, місто прощається з загиблим бійцем, який виконував свій чоловічий обов’язок – захищав нас із вами.
Похований 08.05.2017 року на кладовищі в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область), Україна.
У Юри залишилася родина, яку він захищав там, на сході, аби війну довелось бачити тільки йому одному.
А вдома чекали мати Ганна Вікторівна та маленька дочка Кіра, якій вже виповнилося 2 рочки.
Мене звати Світлана, я дружина військового.
Я ніколи не була на війні, але там, на сході України, вбили, розстріляли половину мене.
Загиблі українці вже не зможуть розказати про себе
Тому ми повинні вписати їх імена в історію
Військовий, Юрій Станіславович Мальков.
Його ім’я назавжди закарбоване в Літописі втрат української армії!
Соломія СОЛОМКО, дайджест
Підготував до публікації
Інокентій РЕЙДЕР,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
Фото – Соломія СОЛОМКО