Актуальна інформація для платників податків Кривого Рогу від Північної ОДПІ станом на 05.11.18.р - Зміни до положення про виготовлення, зберігання та продаж марок акцизного податку... Виграш у лотерею: оподаткування у фізичної особи... Договора про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: порядок укладення... Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2018 року...
Зміни до положення про виготовлення, зберігання та продаж марок акцизного податку
Повідомляємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2018 року № 844 (далі – Постанова № 844) вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі– Положення).
Зокрема, Положення доповнено такими нормами, як:
■ видача марок акцизного податку виробникам тютюнових виробів здійснюється з урахуванням вимог пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема сплати акцизного податку протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок;
■ позначення на марках акцизного податку для алкогольних напоїв іноземного виробництва суми акцизного податку за ставками, діючими на момент виробництва марки;
■ заборона контролюючим органам вимагати від покупців марок акцизного податку документів, не передбачених постановою;
■ надання в електронній формі замість паперової документів, необхідних для покупки марок акцизного податку.
Постановою № 844 Положення приведено у відповідність із нормами ПКУ. Це матиме позитивний вплив на адміністрування акцизного податку.
Постанову № 844 розміщено на Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-pro-vigotovlennya-zberigannya-prodazh-marok-akciznogo-podatku-ta-markuvannya-alkogolnih-napoyiv-i-tyutyunovih-virobiv
Звітність ФОП – «єдинника», який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність
відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП).
Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами і доповненнями.
Доходи, отримані від здійснення незалежної професійної діяльності, відображаються у податковій декларації за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п. 178.4 ст. 178 ПКУ), тобто до 1 травня, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами і доповненнями.
Отже, ФОП – платнику єдиного податку, який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну декларацію про майновий стан та доходи.
Протягом дев’яти місяців 2018 року сервіс ДФС України «Пульс» отримав 466 запитів від платників Дніпропетровщини
Впродовж трьох кварталів поточного року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулося 466 заявників Дніпропетровської області.
«Більше половини питань (258), порушених у зверненнях, стосувалися звітності та реєстрації податкових накладних. Також, за допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань щодо роботи органів ДФС Дніпропетровської області (130 звернень). Крім того, з приводу роботи системи електронного адміністрування ПДВ зателефонували 27 платників. Робота Центрів обслуговування платників турбувала 16 громадян. З питаннями щодо перевірок суб’єктів господарювання звернулось 12 платників. Безпосередньо антикорупційної тематики сервісу стосувалося 10 звернень. Інших питань – 13», – зазначила заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.
Нагадаємо, що за допомогою сервісу «Пульс» можна проінформувати про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, оперативно та в повному обсязі вирішити суперечливі питання, які виникають у сфері адміністрування податків та у митній сфері. Телефон цілодобової лінії 0-800-501-007 (напрямок «4»).
Виграш у лотерею: оподаткування у фізичної особи
Інформуємо, що основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні».
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) включаються, зокрема доходи у вигляді виграшів, призів (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюються п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з пп. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Крім того, відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Відповідно до пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Отже, дохід у вигляді виграшів у лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Уточнення фінансової звітності: показники декларації з податку на прибуток підприємств уточнюються відповідно до норм ПКУ
Повідомляємо, що підприємства можуть подавати уточнену фінасову звітність на заміну раніше поданої звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або інших причин (п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами та доповненнями).
Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюється у такому самому порядку, що і звітності, яка уточнюється.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники декларації з податку на прибуток підприємств, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями із поданням до уточнюючої декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
До уваги платників ПДВ!
Якщо на дату повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни постачальник (продавець) складає розрахунок коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, то у першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:
■ у графі 1 зазначається порядковий номер рядка ПН, який коригується;
■ у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
■ значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка ПН, що коригується;
■ у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;
■ у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;знак «–» у цій графі не вказується;
■ графи 9–10 «Коригування вартості» не заповнюються;
■ значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;
■ у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується.
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:
• у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (наприклад, якщо в ПН, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11).
• у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;
• значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг;
• у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;
• графи 9–10 не заповнюються;
• значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;
• у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
До уваги платників податків!
З метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами Державна фіскальна служба України повідомила, що з 01.11.2018:
■ підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису: SFS_2018_1.cer
■ зашифрування повідомлень на ДФС (звітність, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування: SFS_2018_2.cer.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/anonsi/19274.html
Договора про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: порядок укладення
Державна фіскальна служба України листом від 19.10.2018 № 32462/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – Лист № 32462) щодо укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) повідомила наступне.
Відповідно до абзацу шостого п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» із змінами та доповненнями позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.
Водночас відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку ЄСВ, регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина 1 ст. 2 Закону № 2464).
Порядок укладення Договору врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція).
Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.
Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів доходів і зборів за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві (пп. 1 п. 2 розділу V Інструкції).
Відповідно до частини сьомої ст. 10 Закону № 2464 та пп. 2 п. 2 розділу V Інструкції орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строк менше одного року (крім Договорів одноразової сплати).
В інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції, а у разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), Договір укладається за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції.
Особи, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у Договорі, але не менше одного року (крім Договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464).
Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:
► членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
►особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників ЄСВ, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.
Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.
Нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464 визначено, коли Договір може бути достроково розірваний.
Сплачені суми ЄСВ у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено ЄСВ, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (підпункт 3 пункту 3 розділу V Інструкції).
Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.
При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.
Лист № 32462 розміщено у розділі «Нормативні та інформаційні документи» сервісу «Загально-доступний інформаційно-довідковй ресурс» ДФС України.
Зобов’язання із сплати ЄСВ мають пріоритет майже перед усіма іншими зобов’язаннями
Повідомляємо, що частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Викрито махінації на ремонті доріг на суму 18,02 млн гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з регіональною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.
Так, протягом 2017 року одне з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра на замовлення державного підприємства виконувало поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення.
Проведеним дослідженням встановлено, що посадові особи зазначеного товариства з метою легалізації (відмивання) коштів здійснили безтоварні фінансові операції з низкою підприємств, діяльність яких має наявні ознаки "фіктивності" та характеризується невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів. Крім того, до офіційних документів податкової звітності свідомо були внесені неправдиві відомості щодо фінансово-господарської діяльності.
Загальна сума можливої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, склала 18,02 млн. гривень.
За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2018 року
Звертаємо увагу, що ДФС України листом від 23 жовтня 2018 року № 32819/7/99-99-12-03-04-17 «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» повідомила про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІI кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.
Так, розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, що обчислені згідно з підпунктами 252.11–252.15 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 ПКУ).
У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).
У ІІI кварталі 2018 року діяли 3 (три) облікові ставки – 17 відс., 17,5 відс. та 18 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 287-рш, від 12.07.2018 № 443-рш та від 06.09.2018 №593-рш відповідно.
З метою уникнення різнотлумачень ДФС України, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки у розмірі 17 відс. – 12 днів (01.07.2018 – 12.07.2018); 17,5 відс. – 56 днів (13.07.2018 – 06.09.2018); 18 відс. – 24 дні (07.09.2018 – 30.09.2018).
Отже, для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин середньозважена облікова ставка за III квартал 2018 року відповідає 17,57 відс.(17 відс. х 12 днів + 17,5 відс. х 56 днів + 18 відс. х 24 дні)/92).
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 52,7 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.
Застосування довідки-розрахунку на виплату заробітної плати платником ЄСВ
Відповідно до п. 3 Порядку прийняття банками розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 453 (далі – Порядок № 453), довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 453.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок, наданий платником ЄСВ. Один примірник надається банку, другий – контролюючому органу, а третій залишається у платника ЄСВ.
Згідно з п. 4 Порядку № 453 у разі подання до банку одночасно із грошовим чеком та/або платіжним дорученням, та/або іншими розрахунковими документами на виплату заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого ЄСВ або оригіналу довідки-розрахунку, погодженого з контролюючим органом, банк має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжне доручення або інший розрахунковий документ.
Документальним підтвердженням раніше сплаченого ЄСВ є розрахункові документи (документи на переказ готівки) про перерахування ЄСВ (у тому числі з поточного рахунку, відкритого в іншому банку), в яких у реквізиті «Призначення платежу» платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання».
У разі погодження контролюючим органом довідки-розрахунку на виплату заробітної плати за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 453 з від’ємним значенням рядка 5 «Сума єдиного внеску, яка зазначається в розрахунковому документі, та підлягає перерахуванню (р. 2 + р. 3 – р. 4)», банк приймає таку довідку-розрахунок до виконання за умови документального підтвердження сплаченого ЄСВ.
До уваги платників рентної плати!
Повідомляємо, що Міністерством фінансів України наказом від 21 черпня 2018 року № 707, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2018 року за № 1057/32509 (далі – наказ № 707) затверджено Змін до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2015 року за № 1051/27496 із змінами.
Наказом № 707 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 17 вересня 2012 року № 1001 «Про затвердження форми Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2012 року за № 1733/22045.
Наказ № 707 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.10.2018 № 78 і цей наказ набирає чинності з 12 лютого 2019 року.
Умови застосування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування при сплаті податку на нерухомість за садовий (дачний) будинок
Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Мінімальна заробітна плата
Нагадуємо, що заробітна плата — це грошова винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим ніж розмір мінімальної заробітної плати (частина перша ст. 31 Закону про оплату праці).
Для працівників, оплата праці яких здійснюється за посадовими окладами (місячними тарифними ставками), має дотримуватись мінімальна державна гарантія — мінімальна місячна заробітна плата, а за погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) — мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі.
Частиною другою зазначеної статті визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні мінімального розміру заробітної плати працівника. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нараховано заробітну плату в меншому розмірі, ніж мінімальний, роботодавець проводить доплату до його рівня.
Така доплата розраховується в кінці місяця, коли відома сума заробітної плати за відпрацьований час, а виплачується разом із заробітною платою за другу половину місяця.
Мінімальна заробітна плата: з 1 січня 2018 року - 3723 грн на місяць, у погодинному розмірі - 22,41 грн.
Північна ОДПІ Кривого Рогу,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг