Актуальні новини для платників податків Кривого Рогу від Північної ОДПІ, станом на 16.07.18 – Нагадуємо про нові рахунки для надходження податків з 1 липня... Про нові акцизні марки на цигарки... Про підвищення прожиткового мінімуму... Про транспортний податок при викраденні авто...
Нові акцизні марки для тютюнових виробів
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що 13.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257), якою затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).
Відповідно до Постанови № 257 марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 01 липня 2018 року.
Постанова № 257 опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 13.04.2018 № 71.
Підвищення прожиткового мінімуму з 1 липня 2018 року
Криворізька північна ОДПІ звертає увагу що, законом України від 07.12.2017 № 2246 «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.
Слід зазначити, що вищевказані показники впливають на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, а також податкових соціальних пільг.
Так, з 1 липня 2018 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць − 1 777 грн.
Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2018 року встановлюються такі показники прожиткового мінімуму:
• для дітей віком до 6 років −1 559 грн.;
• для дітей віком від 6 до 18 років − 1 944 грн.;
• для працездатних осіб – 1 841 грн.;
• для осіб, які втратили працездатність − 1 435 грн.
Мінімальна заробітна плата, з початку 2018 року, складає у місячному розмірі – 3 723 грн., у погодинному розмірі − 22,41 грн. Станом на 1 липня 2018 року мінімальна заробітна плата не змінюється.
Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Затримано підприємця за спробу надання хабаря податківцю
Головним управлінням внутрішньої безпеки ДФС разом із Генеральною прокуратурою завершено спільну операцію по факту спроби надання хабаря посадовій особі-податківцю.
До ГУВБ ДФС звернувся головний державний ревізор – інспектор ГУ ДФС у м. Києві із заявою за фактом пропозиції надати йому неправомірну вигоду в розмірі 70 тис. грн. Мова йшла про часткове не відображення ним штрафних санкцій та донарахувань в акті документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця на суму близько 1,15 млн грн, які були виявлені під час перевірки.
Рішення щодо надання хабаря ФОП посадовій особі було прийнято за попередньою змовою групи осіб (Ст. 369 КК України).
Сьогодні співробітниками ГУВБ ДФС України спільно з Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ у приміщенні районної податкової інспекції ДФС у м. Києві було затримано на гарячому підприємця під час передачі неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. грн. (20 тис. грн та 1200$). Підприємця затримано у порядку ст. 208 КПК.
Тривають слідчі дії.
До загального фонду держбюджету зібрано на 47,3 млрд грн більше, ніж минулого року
У січні-червні 2018 року по платежах, що контролюються ДФС, до загального фонду державного бюджету зібрано 404,7 млрд грн. Це на 13,2%, або на 47,3 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
До загального фонду держбюджету з початку 2018 року забезпечено 254,7 млрд грн податкових платежів, що на 16,1%, або на 35,4 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Надходження митних платежів у січні-червні до загального фонду держбюджету склали 150,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 8,7%, або на 11,9 млрд грн.
У червні цього року до загального фонду держбюджету зібрано 59,8 млрд грн. Це на 12,3%, або на 6,5 млрд грн перевищує надходження червня минулого року.
Збір податкових платежів у червні склав 35,3 млрд грн та перевищив минулорічний на 18,6%, або на 5,5 млрд грн.
До загального фонду держбюджету у червні надійшло 24,4 млрд грн митних платежів, що на 4,2%, або на 1 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Середньоденні надходження митних платежів у червні цього року збільшилися до 1,4 млрд грн. У червні минулого року цей показник становив 1,2 млрд грн.
Авто було викрадене: чи сплачується транспортний податок?
Нагадуємо, що згідно пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
Про обов’язок нарахування і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Відносини у сфері державної політики з адміністрування загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску.
Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
ФОП звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 ст. 4 Закону № 2464).
Періодом, за який зазначені платники подають звітність до фіскального органу (звітний період) є календарний рік.
Слід зауважити, що згідно ст. 1 розділу І Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
У разі, якщо платником єдиного внеску не виконуються вимоги діючого законодавства, тобто не сплачується єдиний внесок та відповідно не подається звіт за звітний період – страховий стаж не зараховується, а отже особа позбавляється соціальних гарантій на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Пільга з податку на нерухомість не застосовується, якщо нерухоме майно використовується у підприємницькій діяльності
Повідомляємо, що п. 266.4. ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (далі – податок).
Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:
• об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;
• об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
На 3,3 млн євро та 757,4 тис. дол. США надано підприємствам розстрочення зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання
Державною фіскальною службою України (станом на 01.07.2018) прийнято 30 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 3,3 млн євро та 757,4 тис. дол. США.
З них по 21 заяві рішення прийнято за погодженням з Головою ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. грн.
Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС - 1,2 млн євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту).
Здійснено 21 митне оформлення імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 66,4 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання.
Загалом платниками до митниць ДФС подано 85 заяв про надання розстрочення зі сплати ПДВ. Митницями розглянуто 84 заяви, з яких по 37 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
Відкликано платниками 17 заяв, адже прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться 1 заява.
Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.
Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.
Протягом І півріччя 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 52-х мільярдів гривень
З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 45 млрд. 610,9 млн. грн., що на 10 млрд. 845,3 млн. грн. перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2018 року спрямовано 34 млрд. 52,6 млн. грн., що на 8 млрд. 862,3 млн. грн. (або на 35,2 %) більше надходжень січня – червня минулого року.
До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 11 млрд. 558,3 млн. грн. Це на 1 млрд. 983,0 млн. грн. (або на 20,7 %) більше фактичних надходжень І півріччя 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 6 млрд. 500,5 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 175,0 млн. грн. (або на 22,1 %).
Довідник типів об’єктів оподаткування оновлено
Доводимо до відома платників, що 26.06.2018 на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «Довідники» оприлюднено оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 25.06.2018).
Слід зазначити, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП надаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (абзац перший п. 8.4 розділу VIIІ наказу Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зі змінами).
Форма № 20-ОПП передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування.
Довідник розміщено за посиланням
http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html
Визначення обсягу води, який входить до складу напоїв, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води
Відповідно до пп. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 зі змінами, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв, обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.
Надходження до місцевих бюджетів збільшились на 19,7 млрд гривень
У І півріччі 2018 року до місцевих бюджетів надійшло (сальдо) 106,2 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 22,7%, або на 19,7 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У червні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 17,5 млрд грн. Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 23,2%, або на 3,3 млрд грн.
З початку року до зведеного бюджету надійшло 105,6 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 24,8%, або на 21 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у червні склали 20,7 млрд грн. Порівняно з червнем минулого року ці надходження зросли на 24%, або на 4 млрд грн.
Анулюється реєстрація платника ПДВ – необхідно своєчасно визнати умовне постачання товарів
Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
За І півріччя платникам відшкодовано 64,4 млрд грн податку на додану вартість
У І півріччя 2018 року до бюджету зібрано 108,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що на 19,8%, або на 17,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження до бюджету ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування протягом січня-червня 2018 року склали 43,7 млрд грн. Це на 31,2%, або на 10,4 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року.
На рахунки платників протягом І півріччя 2018 року відшкодовано 64,4 млрд грн податку на додану вартість. Це на 13,1%, або на 7,5 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. У січні-червні 2017 року платникам було повернуто 57 млрд грн.
У червні до бюджету зібрано 15,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що на 16,8%, або на 2,2 млрд грн більше, ніж у червні минулого року.
Надходження до бюджету ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування протягом червня 2018 року склали 5,6 млрд грн. Це на 42,4%, або на 1,7 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року.
На рахунки платників у червні 2018 року відшкодовано понад 9,6 млрд грн податку на додану вартість. Це на 6%, або на 0,5 млрд грн більше, ніж у червні минулого року.
Дніпропетровщина: надходження єдиного внеску збільшились майже на 1,2 млрд. грн.
У І півріччі 2018 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 6 млрд. 500,5 млн. грн. Це на 22%, або на 1 млрд. 175,1 млн. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У червні платниками Дніпропетровщини сплачено 1 млрд. 272,8 млн. грн. єдиного внеску. Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 23%, або на 242,9 млн. грн.
В середньому щомісяця в січні – червні поточного року страхувальники Дніпропетровщини сплачували майже 1,1 млрд. грн. єдиного внеску.
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у визначені строки, до ЦСО застосовуються штрафні сакції
Відповідно до ст. 14 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) зобов’язані при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів, а у разі незабезпечення його гарантійного ремонту, не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.
Згідно з ст. 17-1 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до ЦСО, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб’єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, застосовуються фінансові санкції, а саме: у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у строки, встановлені Законом № 265, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного РРО – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Терміни подання податкової декларації та сплати туристичного збору
Відповідно до пп. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.
Підсумки кампанії декларування – 2018 на Дніпропетровщині: бюджет отримає понад 100 мільйонів гривень
За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами Дніпропетровщини, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 42 246 декларацій про майновий стан і доходи, що на 458 декларацій більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 2 млрд 793,1 млн грн, що на 361,2 млн грн більше, ніж у минулому році. До сплати нараховано 91,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 12,2 млн грн військового збору.
Серед декларантів є й мільйонери. Доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 238 громадян з загальною сумою задекларованих доходів 1 млрд 342,7 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають відповідно 32,9 млн грн та 3,6 млн гривень.
На сьогодні до бюджету вже надійшло 46,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 7,6 млн грн військового збору.
Також нагадуємо платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2018 року.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2017 року. На сьогодні вже 5 663 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, склала 10,3 млн гривень.
З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами
Нагадуємо, що у зв’язку з набранням чинності з 01.06.2018 наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903, додатоки 1, 5 та 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками ПДВ, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.
Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).
Землі водного фонду надаються в оренду: чи включаються площі таких земель до декларації платника єдиного податку ІV групи – орендодавця?
Відповідно до п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку ІV групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Підпунктом 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку ІV групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові єдиного податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.
Отже, до декларації платника єдиного податку ІV групи (орендодавця) включаються площі земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди (суборенди) платнику єдиного податку ІV групи (орендарю).
Якщо площі земель водного фонду надаються платником єдиного податку ІV групи (орендодавцем) в користування за договором оренди (суборенди) іншому суб’єкту господарювання – не платнику єдиного податку ІV групи (орендарю), то площі таких земельних ділянок не включаються до декларації платника єдиного податку ІV групи (орендодавця). За такі земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку ІV групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, орендодавець сплачує земельний податок на загальних умовах.
Північна ОДПІ Кривого Рогу
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг