Актуальна інформація для платників податків Кривого Рогу від Північної ОДПІ (14.05.18) – Про транспортний податок... Податкові надходження бьють минулорічні рекорди... Соціальна допомоги по вагітності та пологах... Та інші корисні новини
Право власності на транспортний засіб перейшло протягом звітного року: сплата транспортного податку фізичною особою
Нагадуємо, що згідно з пп. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, транспортний податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Чи можливо відкоригувати помилково нараховані суми ПДВ за операцією з постачання товарів, якщо така операціязвільнена від оподаткування ПДВ?
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань з ПДВ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ лише після реєстрації в ЄРПН РК.
Отже, якщо платник ПДВ нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), які відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ та відображав у податковому обліку зазначені операції як оподатковувані, а суми утриманого ПДВ вносив до бюджету, то суми ПДВ, нараховані за такими операціями, підлягають коригуванню виключно за умови повернення покупцям сплаченого ними ПДВ під час придбання таких товарів (послуг).
На дату повернення покупцю сум ПДВ, сплачених таким покупцем при придбанні товарів (послуг), що звільнені від оподаткування ПДВ постачальник товарів (послуг) складає РК до раніше складеної податкової накладної, в якому коригує всю суму операції зі знаком «–», та одночасно складає нову ПН на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ.
Суб’єкт господарювання здійснює контрольовані операції: коли збільшується фінансовий результат при обчисленні податку на прибуток?
Відповідно до пп. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.
Норми пп. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Згідно з пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.
Норми пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Надходження платежів до загального фонду держбюджету на 20 млрд грн перевищили минулорічні
У січні-квітні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 220,6 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 10%, або на 20 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження до загального фонду держбюджету податкових платежів з початку 2018 року склали 121,5 млрд грн, що на 11%, або на 12 млрд грн перевищує минулорічний показник.
Надходження митних платежів у січні-квітні до загального фонду держбюджету склали 99,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 9%, або на 8 млрд грн.
У квітні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 53,3 млрд грн. Це на 24,8%, або на 10,6 млрд грн перевищує надходження квітня минулого року.
Надходження податкових платежів у квітні склали 29,1 млрд грн та перевищили минулорічні на 57,3%, або на 10,6 млрд грн.
Надходження податкових платежів у квітні забезпечено на рівні минулого року, до загального фонду держбюджету спрямовано 24,2 млрд грн.
За 4 місяці 2018 року на Дніпропетровщині зібрано майже 28,2 млрд. грн. податкових і митних платежів та 4,1 млрд. грн. єдиного внеску
З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 28 млрд. 228,2 млн. грн. що на 6 млрд. 842,6 млн. грн. більше, ніж у січні – квітні 2017 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до державного бюджету впродовж чотирьох місяців 2018 року спрямовано 20 млрд. 935,6 млн. грн., що на 5 млрд. 573,7млн. грн. больше, ніж за аналогічний період 2017 року.
Надходження поточного року до місцевих бюджетів регіону склали 7 млрд. 292,6 млн. грн. Це на 1 млрд. 268,9 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня – квітня 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 4 млрд. 137,7 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 731,8 млн. грн.
Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату
Відповідно до частини другої ст. 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями наказом Міністерства фінансів України від 15.03.2018 № 364, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 421/31873 (далі – Наказ № 364), затверджено форму акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату (далі – акт).
Наказом № 364 встановлено, що підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають акт у присутності посадової особи митниці ДФС, у зоні діяльності якої виявлено:
• невiдповiднiсть товарiв вiдомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю;
• пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування;
• повну або часткову втрату товарів.
Митниці ДФС, яким товари будуть декларуватися відповідно до обраного декларантом (уповноваженою ним особою) митного режиму, в обов’язковому порядку необхідно приймати акти, подані підприємствами, що переміщують товари, незалежно від місця їх складення та враховувати зазначену в них інформацію при визначенні додаткових форм та обсягу митного контролю з метою недопущення митних правопорушень.
Наказом № 364 визнано таким, що втратив чинність наказ Державної митної служби України від 18.11.2002 № 630 «Про затвердження форми акта про невiдповiднiсть товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здiйснення митного контролю документах, про пошкодження товарiв чи їх упаковки або маркування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за № 932/7220 (зі змінами).
Наказ № 364 набрав чинності з дня офіційного опублікування 27.04.2018 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.04.2018 № 33).
Подання документів в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платниками відповідно до норм законодавства
Повідомляємо, що згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.
Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Про затвердження Порядку розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Повідомляємо, що 02.05.2018, з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.05.2018 № 34) набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 21.02.2018 № 4-2, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.03.2018 за № 334/31786, якою затверджено Порядок розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Порядок розроблено відповідно до пункту 97 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464).
Порядок визначає механізм здійснення розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464.
Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?
Відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.
Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2018 році – 2470 грн).
Підрозділами податків і зборів з фізичних осіб Дніпропетровщини перевірено орендарів сільгоспугідь та повноту сплати податків за орендовані рілля
З початку цього року з метою перевірки повноти сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору по операціях з оренди сільгоспугідь, податківцями Дніпропетровщини проведені контрольно – перевірочні заходи по сільгоспвиробникам.
Під час відпрацювання зазначеної категорії платників встановлені окремі випадки порушень, зокрема:
– заниження нормативної грошової оцінки сільгоспугідь під час розрахунку вартості орендної плати;
– проведення розрахунків с пайщиками в натуральному вигляді без застосування коригуючого коефіцієнту.
Наприклад, встановлено, що підприємством із Дніпровського району Дніпропетровської області, яке орендує земельні паї, занижено вартість нормативної грошової оцінки землі під час розрахунку виплати орендодавцям, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 1,2 млн. грн. та 100 тис. грн. військового збору.
Всього за результатами вжитих заходів порушниками чинного законодавства додатково сплачено податку з доходів фізичних осіб у сумі 9,0 млн. грн., військового збору - 1,1 млн. грн.
За 4 місяці платникам відшкодовано 43,6 млрд грн ПДВ
Протягом січня-квітня 2018 року платникам податків відшкодовано 43,6 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 14,7%, або на 5,6 млрд грн. Так, за 4 місяці 2017 року платникам було повернуто 38 млрд грн ПДВ.
Відповідно до статистичних даних, платники щомісяця фіксують зростання сум нарахування податку на додану вартість. Так, якщо по деклараціям за січень було нараховано 14,9 млрд грн, по деклараціям за лютий – 16,4 млрд грн, то вже в деклараціях за березень сума склала 24,8 млрд гривень.
Цьогорічні суми нарахованого ПДВ також перевищили і минулорічні показники. Так, по січневим деклараціям 2017 року сума нарахування складала 14,3 млрд грн, лютневим – 13,8 млрд грн, по деклараціям березня – 13,8 млрд гривень.
До уваги платників ПДВ: зміни до декларації!
Криворізька північна ОДПІ доводить до відома платників, що у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903.
Наказ № 381 розроблено, зокрема, відповідно до п. 201.15 ст. 201 розділу V та п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі – Наказ № 21).
Крім того, Наказом № 381 затверджено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 21.
Наказ № 381 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто з 01.06.2018.
Основні засоби ввозяться на митну територію України на умовах договору фінансового лізингу: порядок оподаткування ПДВ
Згідно з пп. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до пп. «г» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Згідно із пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу.
Тобто, операції із ввезення основних засобів на митну територію України за договором фінансового лізингу з нерезидентом є об’єктом оподаткування ПДВ. Платник ПДВ відносить суми ПДВ, які сплачені ним до бюджету під час розмитнення таких основних засобів, до податкового кредиту. Нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу з нерезидентом не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Сума доходу, отриманого фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом року військовим збором не оподатковується
Відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ.
Ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Отже, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.
Водночас, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу рухомого майна відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ, тобто не оподатковується військовим збором дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу рухомого майна один раз протягом звітного року.
Суб’єкт господарювання не має найманих працівників: чи подається звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
Повідомляємо, що відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами і доповненнями, якщо суб’єкт господарювання не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників до органів доходів і зборів таким суб’єктом господарювання не подається.
Про внесення зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва
Відповідно до абзацу четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 16.03.2018 № 142 (далі – Наказ № 142), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850, внесло зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Так, у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами), слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».
Наказ № 142 набрав чинності з дня офіційного опублікування, тобто 04.05.2018 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35).
ФОП – «загальносистемиком» витрачено кошти під час особистого перебування у відрядженні: чи включаються ці кошти до складу витрат?
Нагадуємо, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Даний перелік не містить витрат, які понесені ФОП на загальній системі оподаткування у зв’язку з особистим відрядженням.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат, визначених п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Випадки, при яких виникає обов’язок зі сплати митних платежів
Відповідно до п. 1 ст. 289 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями обов’язок із сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, – з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту – з моменту прийняття контролюючим органом митної декларації;
б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України – з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, – з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки контролюючий орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.
Соціальна допомоги по вагітності та пологах
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено п. п. 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Згідно з п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Порядок подання скарги на рішення комісії щодо блокування податкових накладних
Криворізька північна ОДПІ нагадує, що платник податку при отриманні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Рішення) має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд комісії ДФС з питань розгляду скарг скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312602.
Необхідно врахувати, що Скарга подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Заява) за формою J(F)1313301.
Платники податків мають можливість створення та надсилання Скарги з додатками та Заяви через особистий кабінет «Електронний кабінет». Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Північна ОДПІ Кривого Рогу,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг