1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Кандидат на посаду міського голови Кривого Рога Юрій Милобог працює старшим викладачем, він доцент кафедри зоології, фізіології та валеології Криворізького національного університету. Більш того, він один з авторів другого видання Червоної книги України та Червоної книги Дніпропетровської області. Напевне через специфіку професії у те, що Юрій Милобог здатен скласти конкуренцію такому політичному титану з коштами й іменем, як Юрій Вілкул, мало хто йняв віри. В інтерв'ю «Є!» кандидат від "Самопомочі" розповів, як зламав стереотипи, продемонструвавши своїм прикладом: наполегливістю та працею можна досягти дуже багато. Навіть, якщо це стосується української політики.

1612 4

- Юрію, на вашу думку, як саме зараз складається ситуація у Кривому Розі?

- Важко, але ми рухаємося вперед. Громадськість захищає своє право на чесні вибори, а я захищаю свої голоси від фальсифікацій. В політичній площині політики вирішують, як законним шляхом здобути правду. Якщо демократичні сили зараз здадуть Кривий Ріг, я думаю, що для деяких політичних сил це буде політична смерть, у наступний парламент вони вже не попадуть.

- Як ви оцінюєте свої шанси на перемогу?

- Приблизно як: хто народиться - хлопчик або дівчинка, 50 на 50. Хто зараз очолює місто, як воно технічно працює? - Де-юре мером є Вілкул, але де-факто на роботу він не ходить. Власне, він туди ніколи й не ходив. Він був номінальною фігурою. Зараз виконком працює у звичайному режимі, ніхто не забороняє заходити співробітникам до приміщення. Громадська варта охороняє виключно ТВК, оскільки їй не давали змоги нормально працювати.

- Наскільки активно громадськість Кривого Рогу бере участь у мітингах, у Громадській варті?

- Я помітив, що чим більше люди бачать несправедливість, тим активніше вони виступають проти свавілля. Якщо бачать, що політики починають вирішувати цю ситуацію, вони стають менш активними. Я певен, вулиця буде вимагати справедливості. Зараз дуже багато людей приходить, щоб відстояти справедливість, і їх не зможуть контролювати не я, не міліція. Це вже не просто студенти. Це свідомі люди, які можуть прийти й повикидати чиновників через вікна, разом з їхніми кріслами. І це не значить, що я їх туди привів. Вони туди прийшли за правду.

- Як вам вдалося подолати такий колосальний адмінресурс, який на виборах, очевидно, працював проти вас?

- Я поїхав до мера Львова Андрія Садового і запитав у нього: як він став мером? Він мені відповів: «Треба, Юра, зустрічатися з виборцями». Що ми робили: у нас було 18 наметів, вони стояли по 3 дні у кожному районі. Я біля одного намету назначаю зустріч о 12 годині, біля наступного – о першій годині дня. Я проводив щодня по 7 зустрічей з виборцями. Й самі виборці вже знали, що я о такій-то годині буду проводити зустріч і приходили. Нашого чинного мера ніколи ніхто не бачив, як і інших кандидатів. А я міг переконати виборців комуністів, свободівців, регіоналів голосувати саме за себе.

- А що ви їм казали?

- Людям казати треба правду. По-перше, нічого не треба обіцяти, якщо не здатен виконати. Тим, хто каже: зробіть «щось», а я за вас проголосую, я відповідаю: «До побачення, ви не мій виборець, я не хочу купувати ваші голоси». Я не хочу вам ставити лавочку, бо ваш голос коштує більше. Я за весь час провів 200 зустрічей. На кожній були присутні від 20 до 100 чоловік. Я просто йшов до людей і спілкувався з ними. З ранку до ночі за усю передвиборчу компанію я, мабуть, обійшов на власних ногах усе місто. Я працюю викладачем в університеті, тому, вочевидь, мені легко тримати аудиторію.

- Зараз люди нерідко висловлюють агресію кандидатам від патріотичних сил, як ви відповідали таким виборцям?

- Я їм казав: «Я не ваша влада, не треба мене звинувачувати, я такий самий, як і ви». Я лише місяць, як вступив до партії «Самопоміч». Наша партія не має змоги приймати закони у парламенті, ми можемо тільки ініціювати закон, намагатися переконати депутатський корпус. У нас немає «свого» президента. Не треба мене ні в чому звинувачувати. Єдине, що я постійно казав: «Погляньте на місто Львів, у якому реально проводились реформи, як воно змінилося за 10 років. Я теж хочу, щоб наше місто було таким». У мене був приклад, коли автобуси звезли людей на мітинг за Вілкула, і я навмисне пішов крізь них, щоб поспілкуватися. Деякі провокатори кричали на мене «бандерівець». Другий такий випадок був біля апеляційного суду у Дніпропетровську, там я так само вчинив й почав говорити з людьми. Вони питали: «А чого ви до нас прийшли?». Я відповідав: «Ви теж мої виборці. Так, ви голосували за іншого кандидата, але мешкаєте у Кривому Розі, і я поважаю вашу думку».

- Чи розбирали ви детально цифри бюджету міста, що можна на ці кошти зробити у Кривому Розі, як швидко можна провести реформи?

- Зробити у місті можна дуже багато. Практично усі кошти виводились з бюджету через нівельовані фірми, які зареєстровані навіть в інших містах країни. Вони вигравали тендери на виконання робіт у Кривому Розі. Наприклад, якась фірма виграє тендер на 10 мільйонів. На один мільйон робить роботи, а дев’ять – переводить у готівку. Слід розуміти, що Кривим Рогом керували олігархи, яким належать підприємства у нашому місті. Вони поставили мером свого, так би мовити, менеджера.

- А як ви оцінюєте роботу всіх сфер у Кривому Розі зараз, в якому вони стані?

- Колишній мер апріорі не міг тримати у порядку місто, бо він цим просто не займався. От дивіться: я ваш хазяїн, а ви – мер. Ви вирішили: є два мільярди, значить, я на них люки закрою, школу відремонтую, сміття приберу. А хазяїн каже: «Е, ні. Півтора мільярда через фірми переправляй мені, а на решту роби, що хочеш». Розумієте, колишній мер був найманим працівником людей, які тримають промисловість у місті. Які можуть бути дороги, школи, садочки. Він сидить десь у Лондоні й керує звідти через свого менеджера Кривим Рогом. Міста України не є для них такими, в яких вони хочуть зробити прийнятні умови для життя. Чим людина бідніша, тим вона більш покірна, нею легше управляти. Їм потрібні раби, а раб буде працювати за миску похльобки.

- Які міста України для вас є прикладом роботи мера?

- Рава Руська, Комсомольськ, Львів, Харків, Одеса. І не важливо, від якої політичної сили мер очолює місто. Якщо чільник міста працює не в наймах, а робить якісно все у місті, бо сам там мешкає, то є результат.

- Як чесному меру співпрацювати з містотвірними підприємствами, які належать олігархам, котрі намагаються диктувати міську політику?

- Дуже просто: ви платите податки й не втручаєтесь у міський бюджет. Великі підприємці не кращі за велику кількість малих підприємців, які теж працюють у нашому місті. Моя позиція наступна: ви займаєтесь бізнесом, я працюю на громаду.

- Як ви зараз оцінюєте, чи припустились ви помилок під час своєї виборчої компанії?

- Я вважаю, що зі своєю командою я зробив просто неможливе. У мене був обмежений бюджет, була відсутня реклама на центральних та комунальних каналах. Мені не давали коштів з центрального штабу «Самопомочі», ніхто з бізнесменів мене не підтримував. Я провів компанію виключно на свої кошти, й вони були не такі вже й великі. Що в мене було: я зібрав біля себе однодумців, дуже активних людей, які вірили в мене. І друге: я не боявся йти до людей. Дуже комфортно заплатити гроші й чекати, поки тебе виберуть. Я діяв по-іншому. Тому усі люди, які зараз виходять за мене на протести – це ті виборці, з якими я зустрічався у дворах, під час агітації. Я вважаю, що навіть партія не дуже вірила у мою перемогу. Вони мене підтримали, так. Але ніхто не вірив, що я здатен перемогти Вілкула. Спочатку це була підтримка без віри у мою перемогу.

- Як ви співпрацюєте з депутатами від «Самопомочі» у міськраді?

- Ми не пішли у місті у районі ради, лише у міську раду й не дуже великим складом. Але це такі кандидати, які є професіоналами своєї сфери: ЖКХ, екологія, освіта. У нас кожен кандидат може обійняти будь-яку посаду, адже це люди з досвідом, з напрацюваннями, з проектами реформ. Наші депутати проходять курси у Львові, переймають досвід реформування. Ми весь час навчаємось: і я навчаюсь, і вони навчаються. Цих людей я особисто запрошував, бо кожен з них самодостатня, авторитетна особистість. Депутати у міськраді повинні бути такі: вийшов виступати й так прочитав промову, що усіх нею «положив», щоб усі сиділи, як двієчники перед професором. На кожен аргумент у нас 150 вагомих контраргументів. У нас в місті усі кандидати від «Самопомочі» саме такі, ми здатні своїх опонентів «загнати за хмари».

 

Автор: Яна Катасонова

Джерело: http://www.ednist.info/article/30558

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить