1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

5 грудня - Міжнародний день волонтерів. Чи є волонтери в Кривому Розі? Чим вони займаються?

volonter 512
Серед багатьох волонтерських організацій і груп, які нині працюють на Криворіжжі, спрямовуючи свої зусилля на допомогу Українській армії, «Криворізькі берегині» вирізняються тим, що їх робота має явно виражений магічний зміст. І не лише завдяки назві, яку обрала собі ця група. Про те, чим займаються «Криворізькі берегині», розповідає координатор волонтерської групи Ірина Єрмачкова.

– Наша група виникла у вересні минулого року, – говорить Ірина Єрмачкова. – На той час у Кривому Розі не було нікого, хто б допомагав нашим бійцям у забезпеченні маскувальними сітками та «кікіморами». Тому плетіння маскувальних сіток для військових підрозділів і виготовлення «кікімор» для снайперів стало основним напрямком нашої діяльності. Розпочинали ми з надання допомоги роті снайперів, яку щойно відправили на фронт. Ми їх опікували постійно – збирали кошти, збирали речі та продовольство й відправляли на фронт. Зараз, коли хлопці вже демобілізувалися, ми займаємось виключно плетінням маскувальних сіток і виготовленням «кікімор». Звісно, сітка не є такою коштовною річчю, як, скажімо, прилади нічного бачення, тепловізори тощо, але так само вкрай необхідною. Тому хто б до нас не звертався, ми допомагаємо абсолютно всім – навіть Львівщині, яка взагалі є рекордсменом у волонтерських справах. Тобто для нас немає значення, для якого підрозділу плести сітки, головне, щоби вони потрапляли до тих, кому вони потрібні.
– Окрім вас у місті хтось іще займається цією справою?
– На сьогодні в Кривому Розі цим займаємось ми і «Спарта».
– А хто займається їх доставкою на фронт?
– В плані доставки речей за призначенням ми співпрацюємо з групою Мізана – Піддубняка. Так набагато простіше й дешевше, ніж цим займатися самим.
– Якими військовими підрозділами ви наразі опікуєтесь?
– Це 17-та танкова бригада, а також 25-та й 93-тя бригади та «Карпатська Січ».
– І скільки ж ви сіток сплели за цей час?
– Не знаю – ми не обраховували. Лише для одного підрозділу – 17-ї танкової бригади – ми передали десь 700 квадратних метрів маскувальних сіток. А загалом – я навіть боюся думати про цю цифру, якщо чесно.
– А матеріали де ви берете?
– Саму сітку ми купуємо. А матеріали зносять люди. Окрім того є обрізки, які залишаються після пошиття камуфляжної форми. Все це ми й заплітаємо в сітки. Наразі в нас проблема з білими нитками. Нам потрібні білі канати. Зараз у цьому є просто страшна необхідність, тому що хлопцям на зиму потрібні білі «кікімори».
– А як щодо облаштування побуту бійців у зимовий період – ви чимось допомагаєте їм, щоби вони там не мерзли?
– Звичайно, ми збираємо гроші, закуповуємо їм зимову форму, зимове взуття, термобілизну. А ще ми шиємо білі маскувальні халати, в'яжемо шкарпетки, браслети та обереги.
– Скільки чоловік нараховує ваша група?
– Тридцять чоловік – це так би мовити наш постійний актив. Дехто допомагає лише коштами. Хто не може допомогти коштами, дає одяг. У нас є постійний зв’язок з нашою українською спільнотою в Італії, яка нам дуже добре допомагає. Висилає нам кошти, теплий одяг, каву.
– Чим ви займаєтесь окрім волонтерства?
– Я домогосподарка, маю двох дітей. Чоловік мій також військовий – наразі вже не в АТО, але там тепер мій кум. Так що розумієте – волонтерство не лише мій громадянський обов’язок, а й поклик мого серця, тому що ми повинні захищати своїх. І нехай цим захистом є лише маскувальна сітка, але вона сплетена криворізькими берегинями з великою любов’ю, а тому може бути надійнішою від броні.
Вітаю «Криворізьких берегинь» і всіх земляків, які невтомно допомагають захисникам України, з Міжнародним днем волонтерів! Наснаги вам, широкої підтримки, успіху й безпечних шляхів!


Володимир Стецюк

на фото - Ірина Єрмачкова

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить