1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.00 (0 Votes)

Дружина загиблого в АТО Юрія МАЛЬКОВА Світлана розповіла, яким він був, і як вбили її половинку... Весь Кривий Ріг схиляє голову на його пам’ять...

080717 9

...Я ніколи не була на війні, але там, на сході України, вбили, розстріляли половину мене.
Юрій Станіславович Мальков, позивний «Оптовик» ( 25.08.1986 – 01.05.2017)
30 років...
Народився 25.08.1986 року в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область), Україна.
Навчався в Кривому Розі.
Юра вже у 16 років мав свій перший заробіток, який витратив на стрибок із парашутом. За життя він встиг здійснити 3 стрибки, та пишався цим.
Мій майбутній чоловік навчався у Тернівському технікумі Криворізького технічного університету (2003-2006 р)
З 2006 року працював помічником машиніста. З 2010 року вже був машиністом тепловоза.
Закохався в мене, коли йому було 13 років. Але, навіть подорослішавши, жодного разу не підійшов, вважав, що я не зверну на нього своєї уваги.
Ми ще не знали, але це була наша доля. І звела вона нас ще раз, коли Юркові було вже 27, половина життя за спиною. Одружилися на річницю знайомства. А вже через місяць він поїхав на війну.
Юра – той доброволець, яких хоче бачити Україна. Не порадившись ні з ким, пішов до військомату на самому початку, ще у 2014-му році, записався та став до лав армії України.
Юра б ніколи мовчки не дивився зі сторони, як найсміливіші чоловіки боронять його рідну землю, тому не вагався, вважав це своїм обов’язком. А я підтримала його рішення.
Звання: молодший сержант
Військовослужбовець 43-го ОМПБ «Патріот» 53-ї ОМБр, Збройні Сили України.
Був кулеметником бойової машини й командиром відділення 43-го ОМПБ (окремого мотопіхотного батальйону) «Патріот» 53-ї ОМБр.
Побратими Юри дали йому позивний "Оптовик", казали «будеш сепаратистів оптом класти», та посміхалися.
Згодом підписав контракт в 53-ю бригаду. Воював в районі Горлівки у 2014 році, пізніше на Світлодарській дузі, де і загинув.
Андрій Новохатько, двоюрідний брат загиблого, говорить, що Юрій пішов служити у 43-й батальйон ще півтора роки тому. Андрій також військовослужбовець та воював за Україну, пройшов Іловайськ та побував у полоні.
Знаєте, мій чоловік встиг стати прекрасним батьком! В нашій новоствореній сім’ї народилася дочка. Народилася на свято – День Всіх Закоханих, що в лютому.
Найбільше радості приносили розмови з дочкою по телефону – у свої два рочки вона вивчила 10 віршів, та розповідала татові, поки той сидів з автоматом в руках у сирому бліндажі.
Поки Юрій ніс службу в зоні бойових дій ми дорослішали і чекали його з війни.
А потім він загинув... Того чорного дня, ввечері група українських військових потрапила під потужний обстріл з боку російських найманців.
Троє розвідників намагались врятувати пораненого побратима Юрія Малькова. Але не вдалося, в результаті мінометного обстрілу ворога троє військових загинули. Військових, що не кинули один одного:
Юрій Мальков, Анатолій Біжко та Сергій Смірнов, ще один розвідник був поранений.
Загинув 01.05.2017 року внаслідок російського вторгнення в Україну. На передовій поблизу селища Луганське (Світлодарська Дуга), Донецької області, Україна.
06 травня 2017 року у присутності СММ та ОБСЄ, вдалося забрати загиблих та поховати гідно.
Мій чоловік загинув як справжній воїн – зі зброєю в руках. А в моїх руках його остання смска : «живий, все добре, люблю тебе»
8 травня у нашому рідному місті офіційний день жалоби, приспущені державні прапори, місто прощається з загиблим бійцем, який виконував свій чоловічий обов’язок – захищав нас із вами.
Похований 08.05.2017 року на кладовищі в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область), Україна.
У Юри залишилася родина, яку він захищав там, на сході, аби війну довелось бачити тільки йому одному.
А вдома чекали мати Ганна Вікторівна та маленька дочка Кіра, якій вже виповнилося 2 рочки.
Мене звати Світлана, я дружина військового.
Я ніколи не була на війні, але там, на сході України, вбили, розстріляли половину мене.
Загиблі українці вже не зможуть розказати про себе
Тому ми повинні вписати їх імена в історію
Військовий, Юрій Станіславович Мальков.
Його ім’я назавжди закарбоване в Літописі втрат української армії!

Соломія СОЛОМКО, дайджест
Підготував до публікації
Інокентій РЕЙДЕР,
спеціально для рубрики
Новини Кривого Рогу
сайту Весь Кривий Ріг
Фото – Соломія СОЛОМКО

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить