На главную

Історія Кривого Рогу - Юнацькі спілки на Криворіжжі

Мы продолжаем серию публикаций из «Исторической энциклопедии Криворожья», автор Александр Мельник. Ведь каждый криворожанин должен знать историю любимого города, не правда ли?

Юнацька спілка – безпартійна молодіжна орг-ція. Перші осередки на Криворіжжі виникли в листоп. 1917. Згідно уставу чл. робили внески в сумі 1 крб. на міс. Рада складалась з 4-х осіб. При спілці існувала бібліотека-читальня, музичний і хоровий гуртки. Нараховувала до 60 осіб. Займалась орг-цією концертів і вистав, кошти від яких йшли на допомогу демобілізованим соладатам – чл. ЮС і частково на потреби орг-ції. Чл. ЮС входили також до місц. Просвіт. Батьки ставились негативно до діяльності своїх дітей в ЮС. Основним принципом в роботі був союз з усіма демократичними силами, пропаганда української ідеї, сприяння в роботі і відкриття нових „Просвіт”, амністія політв’язням-українцям. Після остаточного утвердження радянської влади була ліквідована в кін. 1920 як антирадянська і націоналістична. Активно виступала проти методів роботи комсомолу і партійного засилля над молодіжними орг-ціями.
Літ.: „Народная жизнь”, 1917, 9 груд.; „Красный Горняк”, 1925, 13 июл.

От редакции:yang man

В настоящее время вышло три тома Энциклопедии. Если Вы любитель истории и книг, у Вас есть шанс приобрести данное издание – как один том, так и все три.
Каждая книга – формата А4, от 600-т страниц...
Подробности по телефонам – 404-09-02, 067-77-11-694.
Стоимость 1-го тома – 150 грн.
Стоимость 2-го тома – 150 грн.
Стоимость 3-го тома – 200 грн.

Если Вы ищете библиотеки в Кривом Роге, заходите в Телефонник-КР на нашем сайте, в Раздел Культура и Искусство

История Кривого Рога - Ямы и Языги

b7066089Мы начинаем серию публикаций из «Исторической энциклопедии Криворожья», автор Александр Мельник. Ведь каждый криворожанин должен знать историю любимого города, не правда ли?

Язиги - сарматські племена, які розселились у 2 ст. до н.е. в Пн. Приазов'і. Про Я. згадують античні автори - Страбон, Таціт, Клавдій Птолемей Пліній та ін. Вели кочовий спосіб життя, займались скотарством: жили первіснообщинним ладом, який перебував на стадії розпаду Я. спільно з роксоланами вели війни з Римською імперією від якої зазнали остаточної поразки в 174. Взимку 69-68 до н.е. здійснили два великих походи в Мезію. На рубежі н.е. Я. деякий час проживали на території Криворіжжя під час їхнього руху в Тисо-Дунайське міжріччя. Частина Я. осіла на кордонах з Римом, а інша в 2 ст. н.е. перейшла в Панонію. В період раннього середньовіччя Я. були асимільовані народами Центральної Європи.
Літ.: Довідник з історії України К., 2001, с. 1120.

Яма - на археологічних пам'ятках трапляються Я. різного призначення: збереження припасів, скидання сміття, покидьків. В деяких випадках Я. залишаються на місці добування глини або корисних копалин. Поширені на Криворіжжі Я. від заглиблених до 0,5 м жител на поселеннях доби бронзи і черняхівського часу. Іноді на підлозі (дні) жител або господарських споруд простежується Я. від опорних стовпів. При описі Я. особлива увага звертається на її форму в плані і розрізі. Функціональне призначення Я. визначається по вмісту їх заповнення. При вивченні заповнення зернових ям бажано перемивати ґрунт через сито для пошуку обпечених зерен злаків.
Літ.: Словник-довідник з археології. К. 1996, с. 311.

Яма вхідна - один з елементів поховальної споруди, яка має форму катакомби. Це вертикальний колодязь, що має округлу або підвальну форму, часто із сходинками, який веде до поховальної камери.
Найбільш поширені в поховальних спорудах катакомбної культури та у пізніх скіфів.
Літ.: Мельник А.А. Кто мы?.. ПГ, 2003, с. 33-35, 50-53.

В настоящее время вышло три тома Энциклопедии. Если Вы любитель истории и книг, у Вас есть шанс приобрести данное издание – как один том, так и все три.
Каждая книга – формата А4, от 600-т страниц...
Подробности по телефонам – 404-09-02, 067-77-11-694.
Стоимость 1-го тома – 150 грн.
Стоимость 2-го тома – 150 грн.
Стоимость 3-го тома – 200 грн.
Если Вы ищете библиотеки в Кривом Роге, заходите в Телефонник-КР, идите по ссылке - http://katalog.veskr.com.ua/biblioteki.html?catid=267

Исторя Кривого Рога - Первые ярмарки


344Мы начинаем серию публикаций из «Исторической энциклопедии Криворожья», автор Александр Мельник. Ведь каждый криворожанин должен знать историю любимого города, не правда ли?

Ярмарок – періодичні торги і місце, де вони відбувалися за визначеного часу; гуртова й роздрібна торгівля різноманітними товарами.
Кривий Ріг ще на поч. 19 ст. почав перетворюватися на місц. центр Я. торгівлі. Перед реорганізацією його на військ. поселення тут вже відбувалося 2 щорічні Я, а у 2-й пол. 70-х 19-го їх вже нараховувалося 4: Сорока Мучеників (9 берез.) Нікольський (9 трав.) Успенський (15 серп.) і Дмитріївський (26 жовт.). Наприкінці 19 ст. Кривий Ріг став одним з найбільших центрів на Півдні України по продажу коней та великої рогатої худоби. У 60-х 19-го до великих місц. Я. поселень 1-го розряду потрапили Веселі Терни. Тут обіг на 2-х Я. складав від 35 до 100 тис. крб., а в Лозуватці, яка відносилася до 2-го розряду, – від 10 до 50 тис. крб.
На поч. 20 ст. центром Я. торгівлі губернського масштабу стало Широке, де щорічно відобувалося 4 Я.: Олексіївський (17 берез.) Іллівський (20 черв.), Покровський (1 жовт.) і Космодем’янівський (1 листоп.).
У Кривому Розі, Широкому і Олександродарі 1 числа кожного місяця відбувалися т. зв. “скотські” базари. До Я. повітового значення відносилися: Травневий (1 трав.) і Серпневий (20 серп.), які проходили у Миколокозельську (нині Миколаївка) і 3 Шестерянські: Проводський (на Фомину неділю), Петропавлівський (20 черв.), Різдвянобогородицький (8 верес).
Другим за попитом після худоби на Я. Криворіжжя був зернохліб. Виручка від його продажу складала бл. 25 % порівняно з продажем скоту і досягала 45–50 % суми усіх інш., реалізованих на Я. товарів. Третіми по вагомості були тканини і галантерейні товари. За ними йшли бакалійні та взуття.
З 1914 проведення Я. було регламентовано спеціальними правилами, які, зокрема, приписували закінчувати Я. в день свята чи пам'яті святого, назву якого вони носили. Встановлення балаганів дозволялося не раніше як за один день до відкриття торгівлі. Визначалися розміри проїздів і кварталів. Для кожного роду товарів потрібно було відводити особливі місця, вивіски з інформацією про їх місцезнаходження повинні були розміщуватися у кількох людних місцях. Вимагалася присутність ветеринарного лікаря або фельдшера для вилучення хворих тварин. Власник Я. пл. повинен був видавати вивірені ваги.
Розвиткові Я. у 19 ст. сприяла слабкість стаціонарної торгівлі, швидке зростання кількості населення Кривого Рогу та рудничних селищ. Так, у 1898 у Кривому Розі нараховувалося 51 торгівельна одиниця при середньому річному обігові 16,785 тис. крб.
Не дивлячись на зростання Я. торгівлі, на поч. 20 ст. вони не відзначалися великими розмірами (за виключенням Кривого Рогу). Середній обіг одного Я. складав бл. 75 тис. крб., – тобто вони відносилися до середньо-оптово-роздрібних. Існування великої кількості базарів і збільшення кількості крамниць у Кривому Розі до 300, прокладення залізниць сприяли тому, що селяни приїздили до міст весною з метою продажу або придбання необхідних речей до майбутнього робочого періоду с-г року, восени – для збуту продукції, одержаної влітку. На травневих Я. часто наймали робітників на літній час. Прибуток від Я. йшов на користь тому, кому вони належали – приватній особі чи громаді. Гол. споживачем худоби було селянство. Існувала традиція восени (після закінчення с-г робіт) продавати худобу, а весною знов купувати.
Крім того на Я. реалізовувалися вироби ремісників і кустарів, але у зв’язку з незначним поширенням кустарних промислів в р-ні, їх частка була незначною. На поч. 20 ст. доля хліба на Я. почала зростати. Місц. продавці і покупці складали бл. 70 % від тих, кого обслуговували Я.
На Я. приїздили не лише з метою купівлі-продажу, але і просто відпочити, зустрітись із знайомими. Для розваг діяли спеціальні заклади, які користувалися великою популярністю. Зокрема на Ярмарковій пл. (м. Кривий Ріг) давав вистави цирк мадам Ефруа (Москва), ляльковий театр, працювали атракціони та азартні ігри.
У період Першої світової війни та за роки революції Я. приходять в занепад. Їх було відновлено у 1923. На поч. 1925 у Криворізькому окрузі існувало 6 сільс. Я. тривалістю від 1 до 4 днів. Найдовше Я. проходили: у Казанківському р-ні, 3 (до 7 днів) – у с. Софіївка, 4 (від 7 до 10 днів) – у Широкому, 1 (7 днів) – у Шестерні, 1 (8 днів) – у с. Миколаївка. Названі Я. обслуговували навколишні села і були місцем збуту с-г продукції. Їх велика кількість вказує на поганий розвиток торгівлі на селі у 1920-х.
Обсяги Я. торгівлі почали різко скорочуватися з осені 1928, а у 1929 її було заборонено.
У верес. 1932 міськрада сприйняла рішення про організацію районного “колгоспно-радгоспного” Я. Це було пов’язано зі спробою покращити продовольче постачання Кривого Рогу в умовах голоду. Але, роздушені хлібозаготівлями колгоспи і голодуючі колгоспники спромоглися вивезти у кін. жовт. тільки незначну кількість овочів. При цьому ціни були лімітовані, тобто, подібні Я. перетворилися на різновид держ. торгівлі. Криворізький Я. обслуговувало 4 р-ни: Апостолівський, Софіївський, Криворізький і П’ятихатський.
Дж.: Отчет ВУЗУ за 1871. Екатеринослав, 1872, с. 100–101; СТЭО Херсонской губернии за 1898. Херсон, 1900, с. 61;СТЭО Херсонского уезда за 1913. Херсон, 1914, Дополнение, с. 066–071; Отчет ВУЗУ за 1914. Верхнеднепровск, 1915, с. 146–148; ДАДО, Ф. 1, Оп. 1, С. 1996, А. 118; ЦДАВОВУ, Ф. 1, Оп. 8, С. 308, А. 493–494.

В настоящее время вышло три тома Энциклопедии. Если Вы любитель истории и книг, у Вас есть шанс приобрести данное издание – как один том, так и все три.
Каждая книга – формата А4, от 600-т страниц...
Подробности по телефонам – 404-09-02, 067-77-11-694.
Стоимость 1-го тома – 150 грн.
Стоимость 2-го тома – 150 грн.
Стоимость 3-го тома – 200 грн.
Если Вы ищете библиотеки в Кривом Роге, заходите в Телефонник-КР, идите по ссылке - http://katalog.veskr.com.ua/biblioteki.html?catid=267

 

Исторя Кривого Рога - Чему учили в Ямчитской школе?

11111111111111111111111111111Мы начинаем серию публикаций из «Исторической энциклопедии Криворожья», автор Александр Мельник. Ведь каждый криворожанин должен знать историю любимого города, не правда ли?

Ямчитська сільсько-господарча школа (згодом училище) – заклад проф-тех. освіти з підготовки спеціалістів-практиків по різним галузям сільського г-ва, включаючи садівництво і лісоводство. Заснована Ш. 1-го розряду Херсонським губернським земством на держ. ділянці землі площею 402 дес., яка розташовувалась в 7 км від Кривого Рогу. Ш. відкрилась 1 жовт. 1889. До Ш. приймались діти всіх станів, яким виповнилось 14 років, а в підготовчий клас – з 13 років. Від поступаючих вимагалось знання загал. предметів в обсязі курсу початкових першокласних або двокласних сільських училищ в залежності в який клас поступив учень. Приймались учні на повний пансіон – плата 100 крб. на рік, напівпансіон – 50 крб. Крім того, виділялось 30 стипендій з відсотків на капітал, який заповів земству титулярний радник Павло Захарович Ямчитський, який заповів Ш. недоторканий капітал 49,5 тис. крб., відсоток з якого йшов на Ш. Прийом до 1 класу відбувався з 15 верес. до 1 жовт., а також весною на поч. квіт.
Щорічно від уряду гарантувалась допомога в 3 тис. крб., реально ця сума підвищувалась з 1894. Так в 1893 було отримано 2 тис., 1894 – 4 016, 1895 – 4 236, 1896 – 5 556, 1897 – 6 056, 1898 – 7 436, 1899 – 7 436, 1900 – 10 446. На Ш. також робились пожертви і внески від повітового земства та приватних осіб. Отримувався прибуток і від ферми. Спочатку було 2 основні класи і підготовчий, а з жовт. 1892 відкрито 3-й клас. Попечителем Ш. був дв. Лев Карлович Яновський, який закінчив Харківський університет. Управляючим Ш. було призначено М.О. Веліканова. Перший набір склав 15 осіб і 14 до підготовчого класу. В 1892 навчалось 33 уч., з яких стипендіатів з капіталу Ямчитського – 29 і 4 – за свій кошт. Більшість уч. (15) походили з селян, 8 – від колиш. військових, 5 – з дворян.
Викладались наступні дисципліни: Закон Божий, російська мова, арифметика, географія, історія, природничі науки, скотарство, землеробство, землемірство і креслення, церковні співи. Термін навчання складав 3 роки.
На кін. 1893 в Ш. навчалось 45 учнів, з яких залишилось в 1 класі 7 осіб з-за неуспіваємості. Викладацький склад нараховував 6 чол.: М.А. Веліканов, Г.А. Пащевський, Є.Н. Цимбал, Ф.О. Єфремов, І.А. Римський.
Крім того, в зимовий час учні проходили навчання по ковальському і столярному ремісництву в майстернях Ш., працювали по домоводству і приглядали за худобою. В середньому, на рік на учня приходилось від 168 до 170 днів практичної роботи. Учні 2, 3 класів за роботу отримували грошову винагороду – по 15 коп. на день за польові роботи. Не маючи можливість обробити всю шкільну землю (402 дес.) в 1893 селянам Нового Кривого Рогу було віддано в оренду на 3 роки 220 дес. Крім робіт в полі діти працювали в саду, на городі, наглядали за худобою. З кам’яних будівель по 1895 існували гол. корпуси, їдальня, лазня, конюшня і молочарня. З лампачу було зведено комору, кузню, приміщення майстерень, птичник, свинарник, табунний сарай. Під впливом першої російської революції всі учні Я.ш. 19 січ. 1906 оголосили страйк і передали директору Ш. вимоги з 25 пунктів, які вимагали створення педагогічного класу, дозволу випускникам поступати до середніх с-г навчальних закладів без обмеження віку, розширення програм навчання, раціоналізації навчального процесу, зокрема збільшення педагогічних курсів, розширення бібліотеки тощо. На утримання Ш. в 1914 асигновано 41 339 крб., з яких урядової дотації 3 849 крб. і 3 7490 – з земських сум. В 1914 з 9 осіб, які закінчили Ш., 6 призвано на військову службу.
В 1913 попечителем Ш. був І.Д. Зубенко – статський радник; управляючий Лев Пантелеймонович Комарницький; викладачі – С.К. Бивалий, І.О. Римський, Т.К. Кудінов, С.А. Павлов. Крім того, 4 викладача працювало по найму тимчасово. На 1 жовт. 1913 навчалось 75 уч. З 402 дес. під ріллю використовувалось 336,5 дес. вигони, дороги 51,5 дес., штучний ліс – 6,5 дес., сад – 0,5 дес., огород – 0,2 дес. На фермі було 13 корів, 8 телиць, 1 бичок, 1 бугай. Свині: кнури 3, маток 8, кабанів 5, поросят йоркширскьої породи і метисів 29, баранів 3, маток 37, ягнят 11; жеребців 1, кобил 9, меринів 18, молодняку 2.
В період 1918-1919 заняття не велись з-за відсутності коштів. Я.ш. відновила роботу в 1920, як колонія для малолітніх. В квіт. 1921 була реорганізована в с-г технікум з залишеною тією ж к-тю землі. З 1923 технікум ліквідовано і створено знову с-г Ш. В 1923 було 42 платних учн. і 256 пільговиків. В 1923 з полів Ш. зібрали 1 600 пуд. зернових, які дали 25% бюджету, від яких планувалось отримати 11 520 крб., а фактично отримали 3 760 (32,61%). Закінчило курс в 1923 16 чол. В наступному році навчалось 20 хл. і 17 дівч. при 6 викладачах. Частково учнів переведено до ін. с-г та других профшкіл. На поч. 1930 в Я.ш. було 241 уч. В зв’язку з буд-вом металургійного з-ду частину матеріальної бази та худобу було передано у верес. 1931 Криворізькому Зернорадгоспу, а приміщення і земля відійшли до Криворізьбуду. На землях колиш. Я.ш. розпочато буд-во Зеленого містечка Криворіжсталі. Саму Ш. переведено в с. Зелене, де було створено с-г технікум.
Дж.: СХЗ №10, 1900, с. 31; Там само.., №5, 1893, с. 106-109; Там само.., №5, 1894, с. 166-167; СХЗ №1, 1906, с. 54-56; Отчет по Ямчитской низшей сельсько-хозяйственной школе за 1913-1914 учебный год, Херсон, 1915, с. 1-9; ДАДО Ф. 1, Оп. 1, С. 112, А. 66; ЦДАВОВУ Ф. 1, Оп. 2, С. 1 430, А. 73; Статистический ежегодник Екатеринославской губернии, 1925, Екатеринослав, 1925, с. 114; ЦДАВОВУ Ф. 1, Оп. 7, С. 1 153, А. 43, 103.

В настоящее время вышло три тома Энциклопедии. Если Вы любитель истории и книг, у Вас есть шанс приобрести данное издание – как один том, так и все три.
Каждая книга – формата А4, от 600-т страниц...
Подробности по телефонам – 404-09-02, 067-77-11-694.
Стоимость 1-го тома – 150 грн.
Стоимость 2-го тома – 150 грн.
Стоимость 3-го тома – 200 грн.
Если Вы ищете библиотеки в Кривом Роге, заходите в Телефонник-КР, идите по ссылке - http://katalog.veskr.com.ua/biblioteki.html?catid=267